Функціонування сучасного міста важко уявити без належної мережі громадського транспорту. Відомо, що її параметри впливають на роботу всіх ланок виробництва, підготовку фахівців, забезпечення належного зв’язку між частинами населеного пункту, рівня безпеки руху тощо. При цьому ці показники залежать не лише від маршрутної мережі чи транспортних засобів, але й від водіїв автобусів. Це зумовлено тим, що саме вони здійснюють, так званий, вплив «людського чинника» на забезпечення належного функціонування системи громадського транспорту. Одним з показників, який дозволяє аналізувати готовність водія до виконання його прямих професійних обов’язків є функціональний стан його організму. Це, у свою чергу, дозволяє створювати певні рекомендації щодо графіків роботи та відпочинку водіїв маршрутних транспортних засобів. Відповідно до цього можна створювати такі умови праці водіїв, які дозволять знизити ймовірність помилкових їх дій і, як наслідок, знизити ймовірність скоєння дорожньо-транспортних пригод. Саме тому з кожним роком зростає актуальність дослідження людини, як оператора в транспортному процесі, та створення різного роду засобів допомоги контролю та управління транспортного засобу водіями.
1. Bilous A. & Pivtorak G. (2017). Analiz metodiv vyboru kontrolnykh tochok marshrutu hromadskoho transportu dlia vyznachennia momentu korektsii rozkladu rukhu [Analysis of control point`s selection methods of public transport routes for the respective models of the bus schedule`s corrections]. Naukovo-vyrobnychyi zhurnal «Avtoshliakhovyk Ukrainy» [Scientific and Industrial Journal “The Avtoshliakhovyk Ukrayiny”], Volume 1–2 (249–250), 48 – 51. (in Ukrainian).
2. Joao Mendes-Moreira, Luis Moreira-Matias, Joao Gama & Jorge Freire de Sousa (2015). Validating the coverage of bus schedules: A Machine Learning approach. Journal “Information Sciences”, Volume 293. 299–313. doi: 10.1016/j.ins.2014.09.005 (in English). https://doi.org/10.1016/j.ins.2014.09.005
3. Stepanov O. (2015). Vplyv psykholohichnoho chynnyka liudyny na bezpeku systemy “Vodii – Avtomobil – Doroha – Seredovyshche” [Impact of psychological human factor on safety of the Driver – Automobile – Road – Environment system]. Teoriia i praktyka upravlinnia sotsialnymy systemamy [The theory and practice of social systems management], Volume 4, 85–93. (in Ukrainian).
4. Maria Rosaria De Blasiis, Selene Diana & Valerio Veraldi (2018). Safety audit for weaving maneuver: A driver simulation safety analysis. Journal of Transportation Safety & Security, Volume 10. Issue 1–2. 159–175. doi: 10.1080/19439962.2017.1323060 (in English). https://doi.org/10.1080/19439962.2017.1323060
5. Dolia V. & Englezi I. (2015). Determine the safe transport of dangerous goods route. Journal of Transport Problems”, Volume 10. 31–44. doi: 10.21307/tp-2015-004 (in English). https://doi.org/10.21307/tp-2015-004
6. Anund A., Ihlstrom J., Fors C., Kecklund G. & Filtness A. (2016). Factors associated with self-reported driver sleepiness and incidents in city bus drivers. Journal “Industrial Health”, Volume 54. Issue 4. 337–346. doi: 10.2486/indhealth.2015-0217 (in English). https://doi.org/10.2486/indhealth.2015-0217
7. Supriya Goel, Pradeep Tomar, & Gurjit Kaur. (2016). ECG feature extraction for stress recognition in automobile drivers. Electronic Journal of Biology, Volume 12 (2), 156-165 (in English).
8. Teresa Makowiec-Dąbrowska, Elżbieta Gadzicka, Jadwiga Siedlecka, Agata Szyjkowska, Piotr Viebig, Piotr Kozak & et al. (2019). Climate conditions and work-related fatigue among professional drivers. International Journal of Biometeorology, Volume 63, 121–1285 (in English). https://doi.org/10.1007/s00484-018-1643-y
9. Zuojin Li, Shengbo Eben Li, Renjie Li, & Jinliang Shi. (2017). Online detection of driver fatigue using steering wheel angles for real driving conditions. Sensors for Transportation, Volume 17 (3), 495. doi: 10.3390/s17030495 (in English). https://doi.org/10.3390/s17030495
10. Indresh Verma, Susmita Nath & Sougata Karmakar (2017). Research in Driver–Vehicle Interaction: Indian Scenario. Ergonomics in Caring for People. 353–361. doi: 10.1007/978-981-10-4980-4_43 (in English). https://doi.org/10.1007/978-981-10-4980-4_43
11. Kristian Čulik, Alica Kalasova & Simona Kubikova. (2017). Simulation as an Instrument for Research of Driver-vehicle Interaction. 18th International Scientific Conference – LOGI 2017 Volume 134. doi: 10.1051/matecconf/201713400008 (in English). https://doi.org/10.1051/matecconf/201713400008
12. Lin Wang, Hong Wang, & Xin Jiang. (2017). A new method to detect driver fatigue based on EMG and ECG collected by portable non-contact sensors. Promet – Traffic&Transportation, Volume 29, 479–488. doi: 10.7307/ptt.v29i5.2244 (in English). https://doi.org/10.7307/ptt.v29i5.2244
13. Koichi Fujiwara, Erika Abe, Keisuke Kamata, Chikao Nakayama, Yoko Suzuki, Toshitaka Yamakawa & et al. (2018). Heart rate variability-based driver drowsiness detection and its validation with EEG. IEEE Transactions on Biomedical Engineering, Volume 66 (6), 1769–1778 (in English). https://doi.org/10.1109/TBME.2018.2879346
14. Afonin M.O. (2019). The improvement of technological processes of dangerous goods transportation considering human factor. Candidate’s thesis. Lviv: LPNU (in Ukrainian).
15. Hiuliev N. U. (2016). Liudskyi faktor i dorozhni zatory [Human factor and traffic congestion]. Kharkiv: O.M. Beketov NUUE (in Ukrainian).
16. Liujiang Kang, Shukai Chen, Layko, & Qiang Meng. (2019). Bus and driver scheduling with mealtime windows for a single public bus route. Transportation Research Part C: Emerging Technologies, Volume 101, 145–160. doi: 10.1016/j.trc.2019.02.005 (in English). https://doi.org/10.1016/j.trc.2019.02.005
17. Pro zatverdzhennia Polozhennia pro robochyi chas i chas vidpochynku vodiiv kolisnykh transportnykh zasobiv [On approval of the Regulation on the working time and rest time of wheeled vehicles` driver]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0811-10 (in Ukrainian).