Архітектура винниківських млинів

SA.
2015;
: сс. 157 – 167
Authors: 

Бокало О. О.

Національний університет “Львівська політехніка”, кафедра реставрації архітектурної та мистецької спадщини

У статті описано дослідження винниківських млинів. За бібліографічними і архівними джерелами встановлено їх приблизну кількість. За допомогою картографічних джерел і їх зіставлення вдалось знайти місця розташування 7 млинів. З них чотири втрачені повністю. Один під назвою “табачний млин” збережений частково. Один на приватному подвір’ї як господарська споруда. І останній, по вул. Франка, 114, – майже збережена будівля. На ньому проведено натурні обміри і фотофіксації. Зроблено аналіз етапів реконструкцій млина.

1. Байцар А. Винники / А. Байцар. – Винники : Друксервіс, 2015. – 100 c. 2. Бокало О. О. Два дерев’яні млини ХХ ст. / О. О. Бокало // Вісник інституту “Укрзахідпроектреставрація”. – Львів, 2008. – № 18. – С. 219–230. – Бібліогр.: 11 назв. 3. Влох М. Винники, Звенигород, Унів та довкільні села / М. Влох. – Чікаґо, 1970. – 528 с.: - Бібліогр.: с. 521–522. 4. Тимець І. До історії тютюнової фабрики / Ігор Тимець // Галицька брама. – 2008. – № 5–6 (161–162). – С. 24–28. 5. Центральний державний історичний архів України у Львові (ЦДІАУЛ), ф. 186, оп. 8, спр. 101, арк. 14 Кадастрова карта Винник 1850 р. 6. Центральний державний історичний архів України у Львові (ЦДІАУЛ), ф. 131, оп. 1, спр. 2 привілей польського короля Казіміра ІІІ Юрію, Руперту та Маргариті. 7. Режим доступу : http://mapire.eu/ Kriegsarchiw, Wien. Карта Винник Йосифинського картографування інженера Ф. фон Міґа 1767–1789 рр., військові карти 1861–1864 рр. 8. Режим доступу: http://plus.lviv.ua/publ. 9. Режим доступу: http://www.lvivcenter. org/uk/umd/. 10. Режим доступу: https://www.google.com.ua/maps. 11. Plan Lwowa z ok.1860 r. Wykonany przez Karola von Kummerera, wydany perez firme Aktarria i Spolka w Wiedniu , cunkografia. 22 ark. 12. Режим доступу : http://uk.wikipedia.org; 13. Тимець І. Таємниці тютюнової фабрики / Ігор Тимець. – Львів, 2005, Мультиарт – с. 380.