ВПЛИВ ПОЛІВІНІЛХЛОРИДУ НА ХІМІЧНУ СТІЙКІСТЬ ПОЛІЕСТЕРНИХ КОМПОЗИТІВ

2018;
: 190-195
1
Національний університет “Львівська політехніка”
2
Національний університет “Львівська політехніка”
3
Національний університет “Львівська політехніка”
4
Національний університет “Львівська політехніка”

Досліджено вплив полімерного модифікатора полівінілхлориду на хімічну стійкість поліестерних композитів. З результатів проведених досліджень виявлено, що рівноважне водопоглинання для поліестерних композитів встановлюється впродовж 7-14 діб. Водопоглинання немодифікованого поліестерного матеріалу становить близько 1,5 %.

Встановлено, що водопоглинання композитів, які містять у своєму складі CaCO3 є достатньо високим і становить ≈ 1-3 %, а композитів з Al2O3 – 0,5-1,3 %. Очевидно, на динаміку набрякання поліестерних композитів у воді істотно впливає не лише топологічна структура поліестеру (параметром якої є густина сітки хімічних зв’язків), але і його надмолекулярна структура. Модифіковані поліестерні матеріали, які містять ДБФ, відзначаються найбільшою стійкістю до дії води (водопоглинання становить ≈ 1,0-1,1 %), оскільки вони мають рівноважнішу надмолекулярну структуру, формування якої зумовлено присутністю ДБФ, який виступає як розчинником, так і пластифікатором для  поліестерної смоли та полівінілхлориду

Для модифікованих поліестерних композитів з CaCO3 коефіцієнт набрякання зразків після 14 діб експозиції в 3 %-их розчинах NaOH та H2SO4 становить 1,3-1,6 % у лужному середовищі та 1,0 % у кислому, а для композитів з Al2O3 – не перевищує 1,3-1,5 % у лужному середовищі.

Введення неорганічних дрібнодисперсних наповнювачів в поліестерну матрицю призводить до зростання коефіцієнта дифузії середовища в досліджувані матеріали, що позначається і на змінах у фізико-механічних характеристиках композитів, зокрема значення поверхневої твердості усіх зразків після експозиції у воді є меншими, ніж значення поверхневої твердості до початку випробувань.

Встановлено, що поліестерні композити з неорганічним дрібнодисперсним наповнювачем CaCO3 відзначаються високими показниками довговічності матеріалів, що свідчить про доцільність використання даного матеріалу для покриттів, будівельних виробів і конструкцій

На підставі проведених електрохімічних досліджень з встановлення впливу вмісту полімерного модифікатора та природи наповнювачів на антикорозійні властивості поліестерних матеріалів щодо металевих підкладок виявлено, що введення неорганічних дрібнодисперсних наповнювачів, зокрема CaCO3 та Al2O3, в модифіковану поліестерну матрицю призводить до підвищення захисних властивостей матеріалу. Модифіковані поліестерні матеріали з Al2O3 в середовищі синтетичного кислого дощу відзначаються найбільшою захисною дією, про що свідчать найвищі значення опору (3,6∙106 – 3,9∙106 Ом).

1. Paul D., Newman S. Polymer Blends. – Vol. 1. – 2012. 2. Levytskyi V., Masyuk A., Samoiliuk D.,
Bilyi L., Humenetskyi T. The morphology and properties of polymer-silicate composite and polyester
materials based on them // Materials Science. − 2016. − Vol. 52, No. 1. – P. 17–24. 3. Dholakiya B.
Unsaturated Polyester Resin for Specialty Applications. Polyester. Chapter 7. Dr. Hosam El-Din Saleh
(Ed.). InTech. – 2012. – Р. 168–202. 4. Ulrich Poth. Polyester und Alkydharze, 2., überarbeitete Auflage.
Hannover: Vincentz Network, 2014. – 253 p. 5. Levytskyi V., Katruk D., Shybanova A., Bilyi L.,
Humenets’kyi T. Physicochemical properties of modified polyester-polyvinylchloride compositions //
Materials Science. − 2017. − Vol. 52, No. 4. – P. 559–565. 6. Levytskyi V., Masyuk A., Katruk D.,
Bratychak M. Regularities of Obtaining, Morphology and Properties of Metal-Containing Polymer-Silicate
Materials and Polyester Composites on their Basis // Chemistry&Chemikal Technology. – 2016. – Vol. 10,
No. 1. – P. 35–40. 7. Левиев Л. В., Прокопчук Н. Р. Антикоррозионные покрытия повышенной
химстойкости // Труды БГТУ “Химия, технология органических веществ и биотехнология”. –
2015. – No. 4. – С. 134–138. 8. Катрук Д., Гуменецький Т., Левицький В. Хімічна стійкість
модифікованих поліестерних композитів // 16-та наук. конф. „Львівські хімічні читання-2017”.
Львів. Нац. ун-т імені Івана Франка, 28–31 травня 2017 р.: зб. тез допов. – Львів, 2017. – Т19.
9. Зелякова Т. И., Крутов Л. Н. Исследование и испытание защитных покрытий (компаундов),
применяемых в ИС военного назначения // Отчет о НИР “Оборона”, 1-й этап – 2002. – С. 41.
10. Левицький В. Є., Катрук Д. С., Кочубей В. В., Гуменецький Т. В., Білий Л. М., Масюк А. С. Вплив
полівінілхлориду на хімічну та термічну тривкість високонаповнених поліестерних композитів //
Фізико-хімічна механіка матеріалів. – Львів, 2017. – № 3. – С. 86–92.