Вивчено політичні преференції мешканців історичної Західної Галичини, яка розташована в Польщі та складається переважно з двох воєводств - Малопольського та Підкарпатського. Головними обмеженням, яке детермінувало вибори в Польщі, постсоціалістичних та пострадянських країнах був посткомуністичний поділ. Цей посткомуністичний поділ базувався на поділі між партіями, які походять з комуністичного режиму, і тих, котрі походять з колишньої опозиції до комуністичного режиму. Розглянуто значення Галичини та її характеристик як регіону. Автор показав результати парламентських виборів, де виборці Західної Галичини віддавали перевагу правим партіям та партіям, які походять з "Солідарності". Основними причинами такої підтримки політичних партій, що походять з табору колишньої "Солідарності", є: високий рівень релігійності мешканців та сильний вплив Католицької Церкви, традиційне та індивідуальне сільське господарство, низький рівень урбанізації, традиції антикомуністичного опору, традиції народного руху, належність території до Австро-Угорській монархії, сильна регіональна ідентифікація. Виборці на територіях колишньої Західної Галичини до парламентських виборів 2005 року притримувалися і голосували за партії, враховуючи посткомуністичний/антикомуністичний поділ. Цьому сприяла конкуренція на осі СЛД - фракції, які походять з "Солідарності", особливо якщо останні об'єднувалися. У 2001 році цей розподіл починає зникати, і це пов'язано, по-перше, з розпадом АВС та розколом у СЛД, та появою нових учасників на політичній сцені. А по-друге, з появою нового політичного порядку денного та нових викликів. Тим не менше, посткомуністичний поділ проіснував у зміненій формі, тому що ставлення до цього поділу стало важливим історичним питанням для політичної партії "Право і Справедливість", яка переважно домінує у політичному спектрі Польщі. Західна Галичина залишалася регіоном фракцій, які походять з " Солідарності", тобто в основному правих сил, хоча посткомуністична партія перемогла на парламентських виборах у 1993 та 2001 роках у всій Польщі.
Antoszewski А. (2004) Wzorce rywalizacji politycznej we wspölczesnych demokracjach europejskich, Wydawnictwo Uniwersytetu Wroctawskiego. Wroclaw.
Grabowska M. (2004), Podzial postkomunistyczny. Spoleczne podstawy polityki w Polsce po 1989 roku, Wydawnictwo Naukowe Scholar. Warszawa.
Grabowska M., Szawiel T. (2001), Budowanie demokracji. Podzialy spoleczne, partie polityczne i spoleczenstwo obywatelskie w postkomunistycznej Polsce, Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN.
Grzymala-Busse A. (2001) Coalition Formation and the Regime Divide in East Central Europe Comparative Politics, Vol. 34, No. 1, Retrieved from: https://people.stanford.edu/ amgbusse/ sites/ default/files/cp_01. pdf
Election Resources on the Internet. Retrieved from: http://www.electionresources.org.
Raciborski J. (1997) Polskie wybory. Zachowania wyborcze spoleczenstwa polskiego w latach 1989-95. Warszawa.
Kowalczyk, K., Sielski, J. (Eds.). (2005). Platforma
Obywatelska Rzeczypospolitej Polskiej (s. 122-130). Polskie partie i ugrupowania parlamentarne. Torun.
Kowalski M. (2000) Geografia wyborcza Polski. Przestrzenne zröznicowanie zachowan wyborczych Polaköw w latach 1989-1998, PAN IG i PZ, Warszawa.
Kubicki, P. (2012), Galicja, miedzy regionem a mitem, (w:) Pawlowska A., Z. Rykiel (red.) Region i regionalizm w socjologii i politologii, Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego, Rzeszöw, s. 92-107.
Lopata M. (2017) Preferencje polityczne w wyborach do Sejmu w Malopolsce i na Podkarpaciu na tle poröwnawczym (s. 85-93), Humanistyczne Wizje, Tom 3, Czasopismo Politechniki Lwowskiej, nr 2. Lwow.
Wolek A. (2014). Szkoly polskiej demokracji: wybory i polityka. Osrodek Mysli Politycznej. Krakow.
Sokol W. (2003). Partie polityczne i system partyjny w Polsce w latach 1991-2001 (ss. 19-198). Wspolczesne partie i systemy partyjne. Zagadnienia teorii i praktykipolitycznej, Lublin.
Pahstwowa Komisja Wyborcza. Retrieved from: http://parlament2015.pkw.gov.pl/.
Zuba, K. (2012). Polska scena polityczna: ciaglosc i zmiana. Warszawa: Kancelaria Sejmu. Wydawnictwo Sejmowe.
Flis, J. (2014). Zludzenia wyboru. Spoleczne wyobrazenia i instytucjonalne ramy w wyborach do sejmu i senatu. Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellonskiego. Krakow.