Особливості та методи виявлення фейкової інформації в українських ЗМІ

1
Національний університет "Львівська політехніка"

Розглянуто поняття дезінформації; зясовано відмінність між дезінформацією та фейком. Запропоновано класифікацію фейків за різними ознаками, зясовано різновиди фейкової інформації з метою поширення у мережі Інтернет. Досліджено суть і походження поняття фейк, описано процес створення та поширення фейкової інформації у соціальних медіа. Наведено типові приклади фейкової інформації в українському медіа-просторі, зясовано вплив таких повідомлень на користувачів соціальних мереж. Запропоновано методи боротьби із фейковою інформацією в українському медіа-просторі. Як показало опитування, читачі погано розуміють проблему фейків у ЗМІ, а отже, їм потрібно навчитися розпізнавати неправдиві новини і вміти вберегти себе від дезінформування. Підсумовано, що необережність, недбалість журналістів, їхнє небажання перевіряти інформацію чи навіть брак часу іноді змушують їх повірити у фейк, та, що гірше, – поширити його. А аудиторія, на жаль, виявилася неготовою до того, щоб перевіряти самостійно інформацію та уміти її фільтрувати. І це при тому, що більшість з опитуваних нами (41 %) читають новини в Інтернеті, який кишить фейковою інформацією.

Більше того, українські медіа виявилися не завжди здатними до спростування інформації, не кажучи вже про вибачення перед читачами. Відтак реципієнту необхідно вміти перевіряти інформацію – щоб не дозволити ЗМІ себе обдурити. Для цього треба не лише читати новини на кількох перевірених джерелах, а й уміти розпізнавати брехню. Потрібно шукати першоджерело, уміти відрізнити факт від коментаря (а коментарі сприймати лише від тих людей, яким довіряєте), вміти гуглити фото, роздивлятися світлини, що видаються відфотошопленими та вчити англійську (для того, щоб розуміти інформацію в іноземному джерелі). Для того, аби вберегти себе від неправдивої інформації, читачеві треба добре вміти розпізнавати фейкові новини. А нам, журналістам, своєю чергою, треба не розповсюджувати їх.

 1. Видання, що публікують неправдиву інформацію [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://uk.wikipedia.org/wiki/ Вікіпедія: Видання, що публікують_неправдиву інформацію.
 2. Інформаційна війна: пропаганда російських ЗМІ про події на Сході України [Електронний ресурс] // Інформаційне агентство
Корупція інфо. – 2014. – Режим доступу до ресурсу: http://www.korupciya.com/?p=18255

3. Леонов Н. С. Информационно-аналитическая работа в загранучреждениях / Николай Сергеевич Леонов. – М., 1996. – 173 с.

4. Моль А. Социодинамика культуры / Абраам Моль. – Мю: Прогресс, 1973. – 224 с.

5. Посібник з верифікації [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://verificationhandbook.com/downloads/verification. handbook_ua.pdf.

6. Правда, чуйка i фейк [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://medium.com/@SoF_/-68f7b0a8c25.

7. ПсевдоактивістПравого сектора в Словянську виявився фітнес-тренером із Києва – ЗМІ [Електронний ресурс] // 2014 – Режим доступу до ресурсу: http://www.unian.ua/politics/910251-psevdo-aktivist-pravogo-sektora-v-slovyansku-viyavivsya-fitnes-trenerom-iz-kieva-zmi.html.

8. Пять порад від експерта: Як виявити інформаційний фейк [Електронний ресурс] // Твоє місто – Режим доступу до ресурсу: http://tvoemisto.tv/news/5_ porad_vid_eksperta _yak_vyyavyty _informatsiynyy _feyk_ 66446 html.