ПУБЛІЦИСТИЧНІ МАРКЕРИ ПОЕТИЧНИХ ТЕКСТІВ ВАСИЛЯ СИМОНЕНКА: СЛОВО – ЛОГОС – ЧИН

2019;
: pp. 160-169
Автори:
1
Ivan Franko National University of Lviv

Проаналізовано публіцистичні елементи в поетичних текстах одного зі знакових літераторів-“шістдесятників” – журналіста за фахом Василя Симоненка у контексті тогочасної української публіцистики та прози. Акцентовано на формальних, змістових та формозмістових елементах творення поетизованих публіцистичних текстів на основі авторських та суспільних філософських, психологічних, ідеологічних світоглядних моделей, життєтексту, перспективах їх ангажування у сучасний культурно-інформаційний вітчизняний простір. Як пряме дзеркало життя “газетна література”, тобто публіцистика, перебуває у перманентному становленні, розвитку форми, змісту, формозмісту. Адекватний соціум очікує від письменника художніх відкриттів і, разом із тим, – правди життя як органічної сутності справжнього мистецтва. І талановита публіцистика – чи не найпростіша форма втілення цих етично-естетичних сподівань. Тому постараємось проаналізувати, як змінилися художні методи осягнення історичного часу та способи письмового впливу на “сповнені динамізму” суспільно-політичні події, адже науково-дослідницький об’єктивізм передбачає свідоме ігнорування психофілософських, ідеологічних догм та різнорідних забобонів. Cформульовані питання породжують, провокують цілий корпус дискусійних, полемічних, науковопубліцистичних думок, ідей, коментарів і фактів. Отож, не претендуючи на їх остаточне висвітлення, монополію на істину, але для якнайбільшої об’єктивності, авторитетності в доборі наукової теоретичної літератури, дотримуватимемось принципу: зрівноважувати кількість думок дослідників творчості поета за фахом публіцистів і дослідниківпоетів, деякі з них товаришували із самим поетом чи просто знали його особисто. Спробуємо знайти між двома, іноді полюсно протилежними поглядами на його життєтворчість та текстотворчість, справжнього Василя Симоненка.

1. Андрусяк І. Міф про Василя Симоненка. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.unian.ua/culture/448973-mif-pro-vasilya-simonenka.html

2. Білан М. С. Відкриваючи духовні острови // Жовтень.1966. – № 4.

3. Блок А. А .Собр. сочинений: Вдт. – М., 1971. – Т. 5.

4. Брюгген В. Думка в шатах поезії // Літературна Україна. – 1966. – 27 берез.

5. Бунин И. А. Собр. соч.: В д т. – М., 1967. – Т. 9.

6. Гончар О. Т. Витязь молодої української поезії: Передмова // Лебеді материнства. – К. : Молодь, І98І. – 344 c.

7. Жулинський М. Василь Симоненко // Літературна Україна. – 1988, 24 берез.

8. Здоровега В. Й. Пошуки істини, утвердження переконань. Деякі гносеологічні та психологічні проблеми публіцистики. – К. : Вища школа, 1975. – 175 с.

9. Кисельов Й. Шукання самого себе // Літературна Україна. – 1962. – 23 лип.

10. Олійник Б. Не вернувся з плавання: Передмова // Симоненко В. Поезії. – К. : Молодь, 1966. – 206 с.

11. Рильський М. Т. Слово про друга // Літературна газета. – 1960. – 13 груд.

12. Симоненко В. Анкета одного запитання // Літературна Україна. – 1962. – 16 жовт.

13. Симоненко В. Декорації і живі дерева // Лебеді материнства. – К. : Молодь, І98І. – 344 c.

14. Симоненко В. Публікується вперше // Літературна Україна. 1988. – 24 берез.

15. Симоненко В. А. Лебеді материнства. – К. : Молодь, 1981. – 344 с.

16. Симоненко В. А. Окрайці думок // Дніпро. – І988. – № 6.

17. Сингаївський М. В океані рідного народу // Молодь України. – І985. – 8 січ.

18. Сом М. Д. З матір’ю на самоті // Дніпро. – 1985. – № 1.

19. Тарнавський М. Треба великим буть // Літературна Україна. – 1965. – 2 берез.

20. Франко І. Я. Твори в 20-ти т. – К.: Держлітвидав України. – 1959. – Т. 16.

21. Яременко В. Духовні острови // Дніпро. – 1988. – № 6.