ДО ПОНЯТТЯ ФОРМАТУ ЖАНРУ ІНТЕРВ’Ю У ЖУРНАЛІСТИЦІ

1
Національний університет «Львівська політехніка»

Досліджено формат сучасного газетного інтерв’ю. Це питання актуальне сьогодні, адже, незважаючи на те, що є багато журналістських інтерв’ю, у яких чітко дотримано вимог жанру, проте є також випадки не професійно поставлених запитань, неготовності журналістів до проведення інтерв’ю, нелогічність постановки запитань.

Форматом жанру інтерв’ю  є довільний порядок запитань журналіста і відповідей особи, її думок, коментарі, вражень, що становлять громадський інтерес. Як правило, жанр інтерв’ю містить менше інформації, ніж насправді отримав журналіст, що є проблемою неповноти, нечесності відтворення інформації, яку надав інтерв’юйований.

Для визначення специфіки підготовки журналістами ефективного інтерв’ю, досліджено формат цього жанру в журналістиці, проаналізовано ознаки інтерв’ю як жанру журналістики, охарактеризовано види інтерв’ю за комунікативним наміром (метою) і типом комунікативної стратегії, форми, за кількістю учасників, визначено правила проведення інтерв’ю та формулювання запитань.

Автор також досліджує такий різновид інтерв’ю, як інтерв’ю-монолог, у якому журналіст отримує суцільну розповідь інтерв’юйованого у відповідь на поставлені питання, запропоновані журналістом та сформульовані на початку матеріалу, у вступі. Такий матеріал є потоком мовлення однієї особи, яка коментує якусь подію, розгорнуто викладає свою позицію, і журналіст дає можливість інтерв’юйованому висловитися, не втручаючись у його мовлення. Подано й поняття неформату інтерв’ю, яким  є невізування в інтерв’юйованих остаточного варіанта тексту, контенту радіо-, телеінтерв’ю. Адже по суті це є дозвіл на оприлюднення матеріалу, без якого публікувати інтерв’ю не можна за жодних обставин. Вважаємо, що всі якісні ЗМІ мають у редакційних кодексах журналістської етики передбачити подання до редакції завізованого всіма учасниками інтерв’ю, що дасть можливість уникнути проблем після їх оприлюднення, застереже від суб’єктивізму журналістів, редакторів, режисерів, власників, які намагаються регулювати контент на свій смак.

1. Василенко М. К. Динаміка розвитку інформаційних та аналітичних жанрів в українській пре­сі : монографія / М. К. Василенко. – К. : Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, 2006. – 238 с.

 2. Кім М. Н. Жанри сучасної журналістики / М. Н. Кім. – СПб : Вид-во Михайлова В. А., 2004. – 355 с. 

3. Кузнецова О. Д. Формат видів замітки в українській пресі: науково-практичний журнал «Масова комунікація: історія, сьогодення, перспективи». – Луцьк : Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, 2015. – 169 с.

4. Михайлин І. Л. Основи жур­налістики: Навчальний посібник. – К. : Центр учбової літератури, 2011.

5. Чекмишев О. В. Основи професіональної комунікації. Теорія і практика новинної журналістики / О. В. Чекмишев. – К. : ВПЦ «Київський університет», 2004. – 129 с.