Роль сучаних управнінських технологій у забезпеченні конкурентоспроможності підприємства

Стаття присвячена дослідженню сучасних управлінських технологій у забезпечені конкурентоспроможності підприємства. Здійснено ґрунтовне дослідження теоретичних положень та підходів до визначення управлінської технології та чинників, що впливають на успішність її реалізації. Узагальнено класифікацію інноваційних управлінських рішень, до складу якої входять впровадження, тренінг або підготовка кадрів, консалтинг, трансферт та інжиніринг, аудит. Встановлено, що використання інноваційних технологій в управлінні призводить до підвищення продуктивності і гнучкості підприємства; скорочення тривалості виробничого циклу та/або підвищення швидкості надання послуг; поліпшення якості товарів та послуг, що надаються; розширення присутності на ринку. Встановлено, що інноваційні технології управління включать систему управління взаємовідносинами з клієнтами; бенчмаркінг; аудит залучення персоналу; стратегічне планування та стратегічне управління; аутсорснг; збалан- совану систему показників та ін.

Досліджено особливості використання технології ризик-менеджменту у діяльності підприємств в умовах здійснення зовнішньоекономічних операцій. Технологія ризик- менеджменту — це технологія управління ризиками, що виникають в процесі здійснення господарської діяльності підприємства. Основний результат застосування технології ризик- менеджменту полягає у скороченні можливого впливу і мінімізації ступеня ризику до нижньої межі. Запропоновано послідовне здійснення основних операцій з управління ризиками, яке спрямоване на визначення сутності ризиків, з’ясування того, з чим вони пов’язані, як вони проявляються; виявлення, аналіз та оцінка ступеня ризику; виявлення загрозливих наслідків ризику; моніторинг ризиків; забезпечення управлінських комунікацій для управління ризиками. З метою оптимізації ризику доречно використовувати різноманітні комбінації методів управління ризиками, водночас слід зауважити, що ключовим критерієм вибору повинно бути оптимальне співвідношення між допустимим рівнем ризику та обсягом витрат, які пов’язані із його попередженням, тобто необхідно вміти віднайти баланс між очікуваною вигодою та загрозою збитків/втрат.