дискурс

Епістемічна модальність у науково-популярному дискурсі щодо викладання навчального матеріалу

Матеріалом цього дослідження є епістемічна модальність у науково-популярному дискурсі змісту інформаційно-оцінних висловлювань викладачів або студентів, що утворюють мовну тканину різними мовами; використовуючи різноманітні засоби вираження впевненості, сумніву й неповної впевненості в істинності повідомлюваного. Ці засоби є детермінативами, або маркерами, когнітивної діяльності суб’єкта мовлення – викладача або студента.

ДИХОТОМІЯ «МАНІПУЛЯТИВНИЙ – КОНТРМАНІПУЛЯТИВНИЙ ВПЛИВ»: ЧИ ІСНУЄ ВОНА В АНГЛІЙСЬКОМОВНИХ МЕДІАТЕКСТАХ З ТЕМАТИКИ ЗМІН КЛІМАТУ?

Розглянуто складну проблему медіалінгвістики, яку утворює завдання виокрем­лення засобів і ознак маніпулятивності у медіатексті. Якщо певний текст вважається маніпулятивним, тоді має існувати протилежний йому текст, у загальному сенсі, який не є маніпулятивним і який головно спрямований на викриття маніпулятивних прийомів тексту, якому інкримінують навмисно викривлене подання інформації. Англійсько­мовний дискурс з тематики зміни клімату демонструє значний обсяг текстів, які позиціонують себе до одного чи іншого типу, або їх зараховують опоненти до певного типу.

Legal knowledge: anthropological discourse

The article analyzes the legal knowledge as a legal category that reflects the process, while the result of a focused knowledge of law. We consider the epistemological aspect of thinking that opens in a conscious effort to create the entity and identify their attitude to the law in a particular behavior and activity. DONE general theoretical analysis of the conceptual foundations of legal knowledge of the methodology, described the basic scientific methods the nature and features of this complex legal 

Рівні та типи дискурсу глобальної політики

Аналізується дискурс глобальної політики як її «тексту», його змісту і особливостей, складових. В основі праці лежить адаптація ідей про дискурс Р. Барта, М. Фуко, Т. ван Дейка до глобальної політики. Стверджується, що дискурс як «мова» глобальної політики опосередковує і формує уявлення про це явище – як наукові, так і повсякденні, містить всю наявну інформацію про нього. Цей дискурс формується структурою «мови» глобальної політики і її соціальним контекстом, а також когнітивними схемами індивідів, які сприймають інформацію, їх «суперструктурами».