рефлексія

Досліджено особливості та сутність інноваційного мислення як чинника розвитку публічного врядування. Обґрунтовано положення про те, що інноваційне мислення є особливим різновидом рефлексії у сфері освіти, процесом опосередкування різних граней управління та формування якісно нових результатів діяльності – теоретичних концептів дійсності та практичних моделей її реальних змін. Розкрито низку напрямів і засобів модернізації публічного врядування шляхом запровадження раціональних нововведень.

Проаналізовано епістемологічні підстави виправданості екзистенційних суджень, тобто суджень, що стверджують реальне існування речей поза нами. Розрізнено різні рівні функціонування відчуттів, проаналізовано роль чуттів та інтелектуальних актів у формуванні знання та забезпеченні відношення свідомості до дійсності. Використано методи логічної аналітики та історико-філософської компаративістики. Відкрито перспективу для подальшої аналітики пізнання та людського відношення до дійсності.