демократія

Імплементація міжнародно-правових стандартів місцевої демократії в процесі децентралізації місцевої влади в Україні

Досліджено проблемні моменти впровадження міжнародно-правових приписів у систему реалізації національної державної освітньої політики. Проаналізовано окремі нормативно-правові акти, що становлять основу міжнародних та європейських стандартів з метою їх імплементації в українське законодавство, зокрема в аспекті децентралізації публічної влади на місцях. Обґрунтовано необхідність відповідності змісту національного законодавства міжнародно-правовим стандартам у сфері демократизації місцевого врядування.

Природа юридичного конфлікту: феноменологічний дискурс

Проаналізовано природу юридичного конфлікту, теоретичну і праксеологічну значущість наукового аналізу соціальних конфліктів і суперечностей. Висвітлено дослідження ролі об’єктивних і суб’єктивних факторів, що їх спричиняють, зокрема в Україні, визначено зумовлену наявність в її просторі потенційно конфліктогенних проблем – політичних, правових, соціальних, економічних, культурних, мовних, кон- фесійних тощо..

Виборчі цензи як атрибут демократичних виборів

У статті аналізується суть виборчих цензів як однієї із складових загального виборчого права. Автори взяли за основу типологію виборчих цензів, яка передбачає їхній поділ на 3 основні групи: технічні, охоронні та дискримінаційні. Здійснено детальний аналіз виборчих цензів, які входять до кожної з трьох груп.

Політологічний аналіз основних елементів системи стримувань і противаг

Розглянуто основні елементи системи стримувань та противаг – одного з індикаторів демократичного розвитку держави. Зважаючи на особливості сучасних політичних перетворень у світі, закцентовано на нових підходах до розуміння системи стримувань і противаг у політичному сенсі. На основі аналізу політичної практики демократичних держав показано основні риси елементів системи стримувань та противаг. Зважаючи на це, висвітлено основні параметри функціонування системи та описані проблеми, які можуть виникнути у разі функціонування кожного окремого елемента.

Cистема стримувань і противаг як атрибут демократії: політологічний аналіз

Розглянуто особливості системи стримувань і противаг як одного із атрибутів демократичного розвитку. Наголошено на нових підходах до розуміння системи стримувань і противаг у політичному контексті, враховуючи особливості сучасних політичних трансформацій, що наявні у світі. На основі аналізу політичної практики демократичних держав виокремлено основні риси системи та доведено, що вона є багатовимірним інститутом. Відповідно до цього, виокремлено головні виміри функціонування системи стримувань і противаг та описано проблеми, які можуть виникати на кожному з цих рівнів.

Громадянське суспільство та його правові цінності в умовах демократичної трансформації: досвід України

Досліджено поняття правових цінностей громадянського суспільства та їх зв’язок
із правосвідомістю громадян та процесами демократичної трансформації. Охарактеризовано такі основні правові цінності, як свобода, рівність, справедливість, приватна
власність, охорона прав та свобод людини і громадянина. Проаналізовано необхідність
існування чітко розробленої та науково обґрунтованої демократичної ідеології як
фундаменту для подальшого розвитку правових цінностей громадянського суспільства
в Україні.
 

Роль правосвідомості в процесі реалізації народного суверенітету

Розглянуто значення правосвідомості для реалізації народного суверенітету. Проаналізовано поняття народної правосвідомості як особливої форми суспільної свідомості. Обґрунтовано, що правову свідомість покладено в основу як безпосередньої, так і представницької демократії. Визначено вплив правосвідомості на практику застосування інститутів безпосередньої демократії. Досліджено вплив правосвідомості на такі форми прямого народовладдя як вибори, референдум, народний контроль та народна ініціатива, а також народний спротив.

Методологія дослідження правотворчості у правовій державі

Правотворчість у контексті ідей правової державності полягає у тому, що вони надають їй системного характеру і дозволяють розглядати її, як і будь-який елемент політико-правової системи, в усьому спектрі внутрішніх і зовнішніх взаємозв’язків.

Держава та громадянське суспільство: правова взаємодія

Наукова розвідка присвячена проблематиці розвитку громадянського суспільства в Україні в контексті його взаємодії з інститутом держави. У статті розглянуто теоретичні, концептуальні та практичні аспек¬ти взаємодії інституту держави і громадянського суспільства в Україні. Визначено характерні риси системи державного управління, які справляють своєрідний дискомфорт для повноцінного розвитку громадянського суспільства. 

Теорія та практика громадянського суспільства: історико-правовий досвід України

У статті комплексно проаналізовано поняття громадянського суспільства як політико-правового явища. Розглянуто джерелознавчий матеріал, який характеризує процес розвитку системи поглядів на громадянське суспільство на теренах України. Досліджено еволюцію поняття громадянського суспільства у працях українських мислителів, зокрема С. Оріховського-Роксолана, М. Костомарова, М. Драгоманова, І. Франка та ін. Визначено особливості розвитку концепції громадянського суспільства кін. XIX – поч. XX ст. у працях видатних українських діячів.