мислення

Подано огляд книжки “Gaming AI” відомого американського автора, економіста і співзасновника Discovery Institute, Джорджа Ґілдера, в якій він доводить, що Штучний Інтелект (ШІ) не може мислити, як людина, але може змінювати умови праці і саму працю людини, її заняття. Тому він очікує, що у майбутньому ШІ контролюватиметься людиною у тих видах роботи, які є рутинними й механічними, а також допомагатиме їй у творчій роботі та навіть створювати нові творчі заняття. 

Стаття Казимира Твардовського „Про ясний і неясний філософський стиль” вважається одним з маніфестів Львівсько-Варшавської школи: ясність вираження думок була одним із методологічних чинників цієї школи. З огляду на деякі фрагменти цієї статті Казимира Твардовського часто вважають філософом, який доводив, що людина може мислити лише словами. У даній же статті погляди Казимира Твардовського на співвідношення мислення та мовлення розглядаються через призму менш відомих творів польського філософа та з використанням деяких теоретичних розрізнень.

Досліджено наукове надбання українського вченого С. Балея у галузі логіки.
Проаналізовано структуру, проблеми та термінологію підручника “Нарис Льоґіки”
авторства С. Балея. В посиланнях збережено авторський стиль вченого з усвідомленням
того, що йдеться не про стиль і граматику, а про становлення і розвиток логіки в
українській науці.

Досліджено розвиток науки логіки в Україні на основі праць професора Києво-
Могилянської академії, відомого діяча української духовної культури наприкінці XVII –
першої половини XVIII ст. Проаналізовано структуру, проблеми та термінологію курсу
“Логіка” авторства Ф. Прокоповича

Проаналізовано філософсько-антропологічні позиції Декарта та Паскаля у контексті гострих проблем сучасної філософської антропології. Автори висловлюють переконання в тому, що їхні ідеї дають змогу краще зрозуміти сутність сучасної антропологічної кризи та осмислити можливі способи протистояння сучасним тенденціям перетворення людини на постлюдину. Використано методи компаративістики та історико-філософської аналітики. Перспективи подальшого дослідження теми пов’язані з поглибленим вивченням зав’язків людського організму з духовними явищами і процесами.

Розглянуто природу, сутність і суспільно-історичну зумовленість людського мислення. Виявлено значення, особливості та функції мислення в управлінській діяльності. Обґрунтовано необхідність типології мислення. Узагальнено сучасні теоретичні підходи і виокремлено критерії класифікації типів мислення. Виконано класифікацію типів мислення. За кожним типом мислення розкрито сутність, сфери, переваги та недоліки практичного застосування. За результатами аналізування наукової літератури доведено ефективність і визначено сукупність чинників, які якнайбільше впливають на системне мислення.