Мета. Метою роботи є простеження крупних структурно-тектонічних елементів у межах Західного регіону України за характерними ознаками їх прояву у аномаліях потенціальних полів та побудова схем тектоніки регіону за гравімагнітометричними матеріалами. Методика. Методика досліджень ґрунтується на якісній інтерпретації спостережених гравітаційних і магнітних полів.
Для існуючих одновимірних розподілів мас для еліпсоїдальної планети не розроблені методи обчислення її гравітаційного потенціалу V та гравітаційної енергії Е, тому є актуальним отримання формул для одночасного знаходження густини розподілу мас, потенціалу та енергії для еліпсоїдального тіла.
Мета. Метою роботи є уточнення глибинної будови та перспектив нафтогазоносності Коломийської палеодолини за сейсмогеотраверсом СГ-І (67), який проходить уздовж лінії Надвірна – Коломия – Отинія – Івано-Франківськ. Сейсмогеотраверс СГ-І (67) частково захоплює Бориславо-Покутський покрив, перетинає Самбірську і Більче-Волицьку зони та заходить на Східноєвропейську платформу. Методика.
Представлені результати одного з етапів дослідження глибинної будови Леськівсько-Коротицької структурно-тектонічної підзони Північного борту ДДЗ – створення просторової інтегральної геолого-геофізичної моделі на основі всебічного аналізу наявних геолого-геофізичних даних.
Приведені результати дослідження геологічної інформативності анізотропних трансформацій потенціальних полів. На тестах та на спостереженому полі сили тяжіння Українських Карпат показано ефективність анізотропних трансформацій щодо виділення локальних аномалій, зумовлених глибинною розломною тектонікою та лінійними ускладненнями в осадовому покрові.
Розглянуто основне рівняння методу деконволюції Ейлера. На відміну від альтернативних методів розв’язку, метод найменших квадратів був використаний для рішення цього рівняння та отримані глибини геологічних об’єктів різної конфігурації в регіоні Українських Карпат.
Мета. Метою роботи є інтерпретація гравіметричних матеріалів з використанням даних сейсморозвідки для виявлення зон розущільнення у товщах візейських карбонатів Срібненської депресії Дніпровсько-Донецької западини. Ці зони ймовірно пов’язані з розвитком перспективних на поклади вуглеводнів масивів органогенних вапняків. Методика.
Мета. Метою досліджень є встановлення взаємозв’язку між силами напружень у земній корі і силами, які діють у навколоземному космічному просторі та землетрусами в надрах Землі, і на цій основі виявлення можливостей короткочасного прогнозу землетрусів. Методика. Нагромадження статистичної інформації по бальності землетрусів, їх локалізації і часу прояву, а також інформації про місцерозташування Місяця і Сонця (власні спостереження, дані з літератури та інтернет-сайтів). Аналіз отриманих даних та їх зіставлення.
Розглянуто уявлення потенціалу тривісного еліпсоїда за допомогою рядів, що сходяться, Коефіцієнти яких визначаються через інтегральні характеристики функції розподілу щільності планети. Цей підхід дає можливість в комплексі вивчати розподіл мас планети, її фігуру і зовнішнє гравітаційне поле.
Розв’язано задачу приведення висот гравіметричного квазігеоїда до среднього рівня океану в регіоні Антарктики, заданого усередненими даними CorSSH шести альтиметричних місій (1992 – 2007 рр). У результаті побудови альтиметро-гравіметричного квазігеоїда отримано значення потенціалу W0. Сукупність цих результатів може використовуватись для введення регіональної системи висот, яка зв’язана з гравітаційним полем Землі.