розломи

Метою даної роботи є аналіз геодинамічних процесів початку утворення, геологічного розвитку і післякарбонових змін кам’яновугільних відкладів Львівсько-Волинського басейну. Методика. Методика ґрунтується на основі комплексних історико-геологічних і фаціальних досліджень та включає співставлення потужностей і поширення різновікових відкладів регіону і проведення динамічного аналізу формування кам’яновугільних відкладів басейну.

Мета дослідження – виявлення на території України та м. Києва зв’язку між геомагнітними і радоновими аномаліями під час вивчення геоекологічної обстановки території та оцінки її екологічної безпеки. Геомагнітні та радонові аномальні поля є суттєвими геофізичними чинниками навколишнього середовища, які значною мірою визначають його екологічний стан. Спільний аналіз геомагнітних і радонових аномалій дасть змогу обґрунтованіше виділяти екологічно небезпечні зони, які не є такими за одним з цих факторів.

Проаналізовано характерні відмінності між горизонтально- і вертикально- осьовими вітроустановками за різними критеріями, вказано на переваги і недоліки кожної конструкції та обґрунтовано доцільність їх розвитку і використання для зростання енергетичної незалежності нашої країни.

Представлені результати вивчення часових змін локального магнітного поля в Передкарпатському прогині. Виявлені локальні динамічні аномалії амплітудою від 2 до 7 нТл/рік приурочені до регіональних розломів і крайових частин окремих тектонічних зон і підзон, а також до родовищ вуглеводнів.

Представлені результати тривимірної геоелектричної моделі о. Зміїний і прилеглих горстових піднять Зміїноострівного і Вилківського. За попередніми оцінками отримані зони високої провідності на глибинах від 20 до 100 км з питомим електричним опором 25 Ом*м. Зроблено припущення, що зміни електричних параметрів в земній корі і верхній мантії обумовлені перерозподілом глибинних флюїдів.

Спільними зусиллями румунських та українських дослідників було проведено високоточну наземну магнітну зйомку в районі розлому Печенеага-Камена з метою визначення можливості використання геомагнітного методу при дослідженнях активних розломів.

В роботі обговорюються геофізичні докази, що одночасно пояснюють незвичну сейсмічну активність кратону у зоні, прилеглій до південно-східних Карпат, та землетрусів середньої глибини у верхній мантії у зоні Вранча в рамках геодинамічного середовища, генерованого розкриттям західної частини чорноморського басейну і подальшого переміщення літосфери у північно-західному напрямку за рахунок рифтингу.