Проблема наркоманії є глобальною для суспільства, оскільки за сутнісною ознакою є більше соціально-економічна, ніж медичнно-правова, що потребує боротьби не з наркоманами, а саме з наркоманією як із явищем.
Проаналізовано теоретичну та судово-правоохоронну діяльність прокурора
Радянського Союзу А. Я. Вишинського, спрямовану на зміцнення й захист сталінського
тоталітарного режиму. У своїх теоретичних працях Вишинський виступає з нищівною
критикою всієї політико-правової системи капіталістичних країн, прославляючи
геніального вождя Сталіна. Активно долучається до організації і підготовки багатьох
протиправних акцій сталінського режиму, організації цілком сфальсифікованих
матеріалів на судових процесах.
Проаналізовано питання особливості особи неповнолітнього корисливого злочин-
ця. Підсумовуючи викладене, констатовано, що проведене дослідження соціальної
сутності особи неповнолітніх, які вчиняють корисливі злочини, показує, що негативні
риси у таких осіб доволі різноманітні й виражені різною мірою. Водночас надзвичайно
важливе виокремлення типових ознак особи неповнолітніх корисливих злочинців,
оскільки це сприятиме чіткішому розумінню мотивації злочинної поведінки цієї групи
Побудова демократичної, правової держави немислима без утвердженнясправедливості, правової і матеріальної захищеності особи, взаємної відповідальностіособи і держави, удосконалення законодавства і правової культури в цілому. Державно-правове і національно-культурне відродження можливе лише за умови поваги довласної історії, її світоглядно-філософських гуманістичних традицій, які лежать в основінашої ментальності, визначають характер нації і сутність правової культури.
Здійснено філософсько-правовий аналіз взаємодії, взаємозалежності та взаємо-впливу права та правової свідомості. Досліджено, що правосвідомість є супутникомправа, а тому ми можемо виокремити притаманні їм спільні риси, а саме: вониналежать до єдиної правової системи; виконують нормативно закріплені функції;характеризуються певною структурою; обумовлюються спільними соціально-економіч-ними, політичними, ідеологічними, культурними та іншими факторами.
Проаналізовано поняття “організована злочинність”. Використовуючи істотні
ознаки організованої злочинності, можна погодитись з розумінням її у науковій
літературі як історично обумовленого, негативного соціального явища, що являє собою
ієрархічно побудовану структуру, яка спирається на створений злочинний капітал і
корупцію, що мають на меті забезпечити власне функціонування і задоволення власних
потреб через збільшення капіталу, “відмивання” останнього та отримання влади. Також
Проаналізовано питання декриміналізації як методу кримінально-правової політики. Підсумовуючи викладене, констатовано, що декриміналізація як процес офіційного визнання факту втрати певним діянням суспільної небезпеки та вилучення норми, яка раніше встановлювала кримінальну відповідальність за згадане діяння, із КК України, є одним із найдієвіших методів кримінально-правової політики.
Проаналізовано поняття “право” та “справедливість” на предмет: тотожності; виявлення відмінностей, встановлення закономірностей під час їх використання e судочинстві та правової ваги кожного з них. Обґрунтовано взаємозалежність цих кате- горій, виділено такі особливості: поняття “справедливість” ширше за поняття “право”, оскільки воно є мірилом самого права зокрема та виступає інструментом реалізації правових відносин загалом.
Проаналізовано теоретико-методологічні основи становлення правової категорії “громадянське суспільство”. Громадянське суспільство як філософсько-правову категорію досліджено у двох вимірах: феноменальному (практичному) та абстрактно- понятійному. У феноменальному контексті категорія розглядається як явище, властиве сучасному соціуму, що являє собою живу субстанцію, яка за природою є флективною та перебуває у стані перманентного розвитку.
Висвітлено методологічну ситуацію у сучасному правознавстві, основною особливістю
якої є перехід від моністичної методології до філософсько-методологічного плюралізму.