У статті представлено та проаналізовано ключові теоретико-методологічні проблеми та перспективи гармонізації національного законодавства до міжнародно-правових стандартів. Виокремлено виокремити чотири етапи гармонізаційних процесів: етап формування національно-правового механізму (програми) гармонізації законодавства України із міжнародними правовими стандартами.
У статті представлено та проаналізовано ключові теоретико-методологічні проблеми та перспективи гармонізації національного законодавства до міжнародно-правових стандартів. Виокремлено виокремити чотири етапи гармонізаційних процесів: етап формування національно-правового механізму (програми) гармонізації законодавства України із міжнародними правовими стандартами.
У статті досліджено специфіку взаємодії слідчого з оперативно-розшуковими органами під час розслідування кримінальних правопорушень, пов'язаних з незаконним обігом вибухових речовин і вибухових пристроїв, взаємодію слідчого з оперативними службами на етапі розгляду інформації про ознаки складу злочину, відмінність ситуацій взаємодії за суб'єктами взаємодії і за порядком залучення співробітників оперативних апаратів до спільної діяльності.
Одним із основних елементів цивільного права є його принципи. Система принципів цивільного права зазнає постійних змін. Його кількість, як і кількість інших цивільно-правових інститутів, стає ширшою та розширеною. Можна знайти науково-теоретичну дискусію про формування принципу співробітництва та принципу партнерства в цивільних та інших видах відносин. Правові форми взаємодії суб'єктів суспільних відносин різні і вони відомі в усіх галузях права. Це може бути підприємницька діяльність у межах певної юридичної особи, різні види договорів, а також фідуціарні відносини.
Стаття присвячена проблемі формування методичного базису для проведення економічного оцінювання взаємодії у інноваційних процесах. На основі дослідження методичних положень оцінювання інноваційних процесів у наукових публікаціях та формах статистичної звітності розкрито основні складові методичного базису економічного оцінювання систем взаємодії в інноваційних процесах регіону. Методичний базис містить обґрунтування таких елементів як принципи оцінювання, завдання та функції оцінювання, суб’єкти та об’єкти, етапи оцінювання.
Зроблено спробу визначення місця діяльності інституцій громадянського суспільства у функціонуванні мілітаризованих органів державної влади. Наведено приклади співробітництва громадських організацій з Національною поліцією, Збройними силами України, Державною кримінально-виконавчою службою, окреслено механізми такої взаємодії. Розглянуто проблематику межі між допомогою та перебиранням функцій між громадськими організаціями та органами державної влади.
Здійснено аналіз динаміки розвитку неурядових громадських організацій в роки незалежності України. Запропоновано власну етапизацію еволюції системи громадських організацій. Окреслено характерні особливості та проблеми взаємодії органів державної влади й інститутів громадянського суспільства. Виділено специфіку громадських організацій, акцентовано увагу на ефективному використанні їх досвіду для перспектив розвитку громадянського суспільства.
Розглянуто організацію забезпечення транспортної безпеки як на транспорті взагалі, так і на його основних видах зокрема. Доведено відсутність нормативно-правових актів, які безпосередньо спрямовані на вирішення проблеми взаємодії суб’єктів забезпечення транспортної безпеки на різних видах транспорту між собою. Визначено основні керівні нормативно-правові документи, які регламентують роботу суб’єктів забезпечення транспортної безпеки та їх недосконалість у питаннях взаємодії.
Розглянуто теоретичні підходи до розуміння сутності міжкультурної комунікації в публічному управлінні. Проаналізовано основні підходи науковців щодо розуміння сутності поняття міжкультурної комунікації дослідниками у науковій літературі та зроблено їх узагальнення. Представлено взаємозв’язок міжкультурної комунікації з іншими науками та світоглядними відходами. Здійснено оцінку різних аспектів міжкультурної комунікації.
У статті обґрунтовано стратегічні засади розвитку систем взаємодії у інноваційних процесах регіону, що включає визначення цілей на концептуальній основі забезпечення цінності взаємодії, уточнення складу суб’єктів й об’єктів забезпечення розвитку систем регіональної взаємодії, виконання визначених етапів. Доведено, регіональні інституції влади має всебічно підтримувати розбудову економіки на ринкових принципах, взявши при цьому на себе головну відповідальність за всеохоплююче загальне регулювання та стратегічне планування економічного розвитку і безпосередню підтримку інноваційного процесу.