Мета роботи полягає в дослідженні атмосферної випадаючої водяної пари (PWV), що ґрунтується на опрацюванні аерологічних та ГНСС-вимірювань, а також порівнянні величин PWV, визначених за даними аерологічних і ГНСС-станцій, розміщених і в помірних, і тропічних широтах. Методика.
Мета. Виявлення достовірних оцінок зенітних тропосферних затримок (ZTD) за даними GNSS-спостережень (дистанційний моніторинг тропосфери) на активних референцних станціях західної транскордонної зони України. Методика. Важливим продуктом, який отримують в GNSS-метеорології, є зенітні тропосферні затримки, а їхній безпосередній зв’язок із інтегрованою /осаджуваною водяною парою дає змогу отримати оперативну інформацію для числового прогнозування погоди.
Запропонована стаття висвітлює поступові кроки реалізації ГНСС-метеорології. У вступі змальовується сама структура ГНСС-метеорології, основна особливість якої полягає у тому, що нейтральна атмосфера затримує проходження ГНСС-радіохвилі, викликаючи похибку у виміряній відстані, що називається тропосферною затримкою. І якщо в геодезії прикладають масу зусиль, щоб звести цю похибку до бажаного мінімуму, то в метеорології цю похибку почали використовувати як важливе інформаційне джерело про стан атмосферного вологонасичення та його динаміку як у просторі, так і в часі.