українська мова

У статті розглянуто проблему семантичної динаміки терміна під впливом екстралінгвальних чинників. Досліджено зміни, що відбулися у спеціальній науковій картині світу політології, наслідком яких є трансформація семантичної структури терміна, поява нових спеціальних значень, нейтралізація оцінно-експресивних компонентів, а також звуження або розширення значень. Обґрунтовано вплив соціальних змін на творення та розвиток політологічної термінології.

У статті заналізовано дисертаційні праці, об’єктом яких є лінгвістична термінологія. Ці праці стосуються як опису лінгвістичної терміносистеми в цілому, так і в конкретних граматиках чи працях науковців минулого зокрема. Дослідження конкретної терміносистеми в діахронії та синхронії дозволяють збагнути процес розбудови мовознавчої термінології.

У статті заналізовано термінолексику наукових літературознавчих праць кінця ХІХ – початку ХХ ст. Описано категорії термінів із погляду на їхнє походження, де було виявлено терміноодиниці, запозичені з грецької, латинської, італійської, французької, німецької чи англійської мов, іноді за участи мови посередника. Також зафіксовано питомі терміни й гетерогенні одиниці.

Унаслідок виконаного дослідження з’ясовано джерела сористичних парадоксів. Обґрунтовано пропозиції щодо внесення в дефініції слів з неясною семантикою такої інформації, яка в разі її врахування внеможливлюватиме несвідоме формування сористичних парадоксів. Сформульовано пропозицію щодо уточнення дефініції поняття «купа».

Стаття висвітлює лексико-семантичний аналіз медичних термінів, які є вагомою та органічною складницею ідіостилю Романа Іваничука. З’ясовано способи реалізування цих лексичних одиниць у звичній для них функції номінації понять, а також у стилістично-виражальній значині у складі порівнянь і метафор. Наведено особливості використання таких засобів у різних комунікативних ситуаціях.

Статтю присвячено аналізові антонімів у музичній термінології української мови. Виявлено антонімічні відношення термінів, протиставлених за такими ознаками: властивості явищ і предметів, наявність чи відсутність ознаки, кількісні відношення, локалізація, спрямованість дій чи ознак. Схарактеризовано різнокореневі та спільнокореневі однокомпонентні терміни й терміносполуки.

У статті розглянуто питання співвідношення понять символу й образу. Основну увагу звернено на тлумачення символу й образу в різних гуманітарних студіях, яке дозволяє виявити особливості цих термінів. Заналізовано терміни «символ» й «образ» у семіотиці та культурології. Виявлено взаємозв’язок термінів «художній образ» і «художній символ» у теорії літератури. Згідно з підходами до вивчення лінгвістичних термінів обґрунтовано їхню термінологічну варіативність.

Предметом аналізу статті є міркування видатного фізика й перекладача Івана Пулюя про потребу формування питомої наукової мови в час існування української бездержавности на межі ХIХ – поч. ХХ століть і їхня абсолютна суголосність із сьогоднішніми проблемами утвердження наукової термінології на рідномовній основі. Уперше джерелом дослідження міркувань мислителя про мову науки, освіти та просвіти є 298 його листів, виданих 2007 року.

Типологічне аналізування рукопису лікарського порадника XVIІІ ст. дозволив дослідити структуру, схарактеризувати зміст, лексичні, стилістичні особливості цієї пам’ятки науково-популярного жанру.

Досліджено полісемантичні відношення в межах транспортної термінологічної мегасистеми. Визначено, що міжсистемна полісемія є закономірним явищем для термінології як автономної підсистеми сучасної української мови. На відміну від міжсистемної, у статті зафіксовано внутрішньосистемну полісемію, яку в термінознавстві трактують, як негативне явище, що ускладнює комунікацію.