кримінальне провадження

Анотація. У статті розглянуто актуальні питання застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна. Окрему увагу приділено правовому статусу третьої особи щодо майна якої вирішується питання про арешт, проаналізовано проблемні питання, які виникають в процесі здійснення арешту майна та коли під час досудового розслідування закрито кримінальне провадження, а питання зняття арешту з майна не вирішено.

Стаття присвячена дослідженню особливостей дистанційного кримінального провадження, що зумовлені введенням воєнного стану на території України. Окреслено значення та актуальність питання використання режиму відеоконференції в кримінальному процесі під час війни.

В статті розглянуто проблемні питання кримінального процесу та криміналістики щодо організації і проведення огляду місця події під час розслідування окремих видів кримінальних правопорушень проти життя особи, зокрема, вмисних і серійних вбивств.

  У статті досліджено можливість проведення деяких видів експертиз у справах про ДТП до відкриття кримінального провадження, розглянуті дискусійні питання з цього приводу, що стосуються порушення особистих інтересів учасників на стадії відкриття кримінального провадження та невиправданого затягування прийняття рішення про відкриття кримінального провадження або про відмову в ньому.

 У Кримінальному процесуальному кодексі України виділяють слідчі (розшукові) та негласні слідчі (розшукові) дії. Саме до негласних розшуковий дії належить – втручання у приватне спілкування. Спілкуванням є передання інформації у будь-якій формі від однієї особи до іншої безпосередньо або за допомогою засобів зв’язку будь-якого типу. Стаття присвячена проблемі визначення поняття, змісту та межі втручання у приватне життя у кримінально процесуальному праві. Значна увага приділяється правовій регламентації видів втручання у приватне життя та їх особливості.

У статті проаналізовано систему та ознаки слідчих (розшукових дій), а також загальні вимоги до їх проведення. Зокрема, з’ясовано, що слідчі (розшукові) дії є основним засобом доказування, а саме, інструментом пізнавальної діяльності з розслідування кримінальних правопорушень.  Також  встановлено, що чинний Кримінальний процесуальний кодекс України (КПК) суттєво модернізував порядок здійснення кримінального провадження, запровадивши ще низку нових інститутів. 

У статті розглядаються проблемні питання, що стосуються застосування до підозрюваного, обвинуваченого, засудженого одного із видів запобіжних заходів, а саме – застави, в сучасному українському кримінальному процесі.

Боротьба зі злочинністю неповнолітніх є одним із важливих напрямків діяльності органів досудового розслідування, прокуратури та суду. У цьому контексті Кримінальний процесуальний кодекс зобов'язує органи, які здійснюють кримінальне провадження щодо неповнолітніх, якомога детальніше з'ясовувати обставини, що стосуються характеристики таких неповнолітніх, а також виявляти причини та умови, що сприяли вчиненню ними кримінального(их) правопорушення(ь). 

У статті poзглянyтo cиcтeмy заходів забезпечення кримінального провадження зa чинним Kpимiнaльним пpoцecyaльним кoдeкcoм Укpaïни. Здiйcнeнo критичний aнaлiз наукових позицій щодо пoняття зaxoдiв зaбeзпeчeння кpимiнaльнoгo пpoвaджeння, а також їх ознак.

Кримінальний процесуальний кодекс України є абсолютно новим, сучасним, демократичним інструментом, спрямованим на реалізацію судово-правової реформи, яка проводиться в Україні. Чинний КПК закріпив низку інститутів, що суттєво змінили кримінальне процесуальне законодавство України.

Стаття присвячена проблемі організації судово-експертної діяльності в процесі здійснення кримінального переслідування та, загалом, - проблемі вдосконалення  всієї процедури отримання доказової інформації в процесі здійснення кримінального провадження в країнах Європи.