переконання

У передмові до українського перекладу статті “Значення” Г. П. Ґрайса  йдеться про особу відомого британо-американського філософа, представника аналітичної філософії, його місця в ній та про вагомість його доробку у царині семантики та філософії буденної мови. Перекладачі цієї статті зосередилися на особливостях й тонкощах перекладу українською мовою. Вони звернули увагу на деякі поняття, наприклад “belief”, “meaning”, котрі не можна однозначно перекласти, тому методологічно виправданим виявився контекстуальний переклад цих понять.

Статтю присвячено дослідженню історії становлення теорії аргументації в
контексті зрушень у філософському знанні у другій половині ХХ ст. Проаналізовано
основні напрямки теорії, що справили найбільший вплив на становлення теорії
аргументації, зокрема неориторика Х. Перельмана та С. Тулміна, прагма-діалектика
Еемерена та Гроотендорста. Охарактеризовано основні проблеми, які ставить перед
собою теорія аргументації: взаємодія оратора та аудиторії під час побудови аргументації,
взаємовідношення доказу й аргументу.

З’ясовано, що праву властиві всі предикати цінності. По-перше воно становить ціннісну, а отже, й ієрархічну, упорядковану, субординовану суспільну систему, функцією якої є збереження, відтворення та підтримання рівноваги соціального буття; подруге, оскільки право є ціннісним за своєю природою утворенням, орієнтованим на реалізацію вищезгаданої функції, то воно є деякою системою “належного бути”, а отже, системою загальнообов’язкових, семантично (стосовно змісту) орієнтованих ідеальних утворень – норм соціальності та комунікації людей.