Суб’єктний склад процедури примирення сторін в адміністративному судочинстві україни та держав-членів ЄС
У статті доведена актуальність дослідження адміністративно-правової характеристики судових рішень з огляду на сучасне значення розв’язку цієї наукової проблеми, що обумовлюється вираженням правової реальності в межах здійснення правосуддя. Це дасть можливість не лише обґрунтувати розуміння феномену правосуддя як способу реалізації судової влади з точки зору адміністративного права, а й визначити ті напрями, які потребують удосконалення.
У статті здійснено аналіз місця та ролі судді у процедурі примирення сторін в адміністративному судочинстві України та держав-членів ЄС. Встановлено, що в Україні існує проста модель суб’єктного складу примирення сторін в адміністративному судочинстві, котра характеризується певними елементами відносно ускладненої моделі відповідного суб’єктного складу (суддя спонукає сторінони спробувати примиритись, однак, не надає їм певних варіантів примирення, які повинні ними бути розглянуті).
У статті досліджується спрощене позовне провадження як одна з форм адміністративного судочинства, що призначена для розгляду справ незначної складності (малозначних справ) та інших справ, які потребують швидкого вирішення. На основі аналізу норм процесуального права та судової практики висвітлено характерні особливості розгляду судом адміністративних справ найменшої складності.
Відновлення порушених прав і свобод фізичних та юридичних осіб тісно повязано із їхньою охороною та захистом, шляхом реалізації завдань визначених у статтях 1 і 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), а також у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), що свідчить про демократичні конституційні засади розвитку правової системи України з використанням адміністративно-відновлювальних заходів.
Розглянуто проблемні питання реформування судової системи України, зокрема, проблему реформування адміністративного судочинства в контексті розвитку законодавства України відповідно до Європейських стандартів. Звернуто особливу увагу на дослідження мети судочинства в цілому та мети адміністративного судочинства, зокрема. Автором також зроблена спроба грунтовно дослідити конституційні та інші спеціальні засади адміністративного процесу.
У статті досліджено роль та значення основних принципів права у формуванні адміністративного права. Зазначено, що найважливішим завданням сучасного етапу розвитку адміністративного права є правове забезпечення функціонування публічної влади, її органів і службовців, а також форм і методів діяльності на принципах правової держави.
Стаття присвячена розгляду питань, пов’язаних із розвитком адміністративної
юстиції, з огляду на триваючу в Україні судову реформу, що покликана забезпечити
захист прав, свобод та законних інтересів людини і громадянинашляхом своєчасного,
ефективного і справедливого вирішення спорів у публічно-правовій сфері на засадах
верховенства права.
Стаття присвячена дослідженню ґенези становлення системи адміністративних
судів в Україні, які є тією складовою судочинства, що забезпечують захист людини і
громадянина у спорі з органами публічної влади.
Стаття присвячена дослідженню представницької функції прокурора в адміністра-
тивному судочинстві, адже сьогодні питання представництва прав, свобод та законних
інтересів громадян прокурором в адміністративному судочинстві набуває особливої
важливості в контексті пізнання механізмів захисту прав людини в умовах
євроінтеграційних процесів.