У статті проаналізовано адміністративно-правовий механізм реалізації права на медичну допомогу внутрішньо переміщеними особами. Проаналізовано тлумачення поняття «внутрішньо переміщена особа», які закріплені у законодавстві зарубіжних країн, таких як: Грузія, Республіка Азербайджан, Республіка Туреччина, Республіка Молдова, Республіка Хорватія.
В статті на основі на основі аналізу чинного національного законодавства визначити основні проблеми правового регулювання охорони здоров’я в Україні та окреслити напрями удосконалення нормативно-правової бази у цій сфері. Відзначається, що процес формування якісної та ефективної національної нормативно-правової бази у сфері охорони здоров’я в Україні обтяжений цілою низкою проблем. Більшість запропонованих проєктів не сприяють ефективному вирішенню проблем, які пов’язані з охороною здоров’я, а лише фактично їх поглиблює.
Уточнено поняття “медична послуга”, виявлено характерні ознаки та особливості медичних послуг. Визначено роль і місце медичних послуг у системі охорони здоров’я. Обґрунтовано, що важливою умовою розвитку ринку медичних послуг в Україні є зміцнення інноваційного потенціалу системи охорони здоров’я.