державна влада

Анотація. Децентралізація, яка є складним процесом, має призвести до ефективного та раціонального управління на державному рівні. Через турботу щодо європейських демократичних цінностей постало серйозне питання про розвиток місцевої демократії, якої не може не вистачати в громадянському суспільстві. З метою надання важливості прав жителів задовольняти свої потреби на місцевому рівні, органи місцевого самоврядування отримали значну автономію та незалежність від державної влади.

У статті аналізується корупція як результат неефективного державного управління в нашій країні. Зазначено, що саме держава зобов’язана здійснювати цілеспрямовану діяльність щодо боротьби з корупцією на всіх рівнях державної влади шляхом створення державно-правового механізму з викорінення корупції, усунення передумов її існування через впровадження системи превентивних заходів, як правових так і організаційних.

Охарактеризовано взаємовплив процесів децентралізації влади та становлення громадянського суспільства. Розкрито доцільність та функціональність децентралізації для демократизації системи державного управління. Проаналізовано фактори, що спричиняють активізацію розвитку громадянського суспільства в ході децентралізації влади.

Механізми взаємодії державної влади та опозиції у європейських державах пройшли свій шлях становлення та розвитку. За цим критерієм держави Європи можна поділити на сталі демократії з багатолітніми традиціями та молоді демократії, становлення яких відбулося на межі 80-90-х років ХХ століття. До першої групи можна віднести Францію, Іспанію, Португалію, Великобританію, країни Бенілюксу та Скандинавські держави. До другої – держави східної Європи: Польщу, Словаччину, Румунію, Болгарію, Угорщину, держави Балтії, Чехію.

У статті на основі значного масиву джерельної бази як вітчизняної, так і зарубіжної проаналізовано сучасні концепти щодо осмислення феномену «громадянського суспільства». Зокрема, здійснено спробу систематизації та класифікації дослідницьких підходів до розуміння змісту, закономірностей формування й розвитку громадянського суспільства в сучасному світовому та українському науковому дискурсі. Відтак, можна виокремити як мінімум сім відносно самостійних дослідницьких підходів й багато більше спроб синергетичного поєднання різних з них у певних авторських комбінаціях.

У статті досліджено принципи взаємодії державної влади та опозиції, акцентовано увагу на змісті та сутності кожного з них. Подано авторські пропозиції щодо їх законодавчого закріплення та нормативного врегулювання механізмів їх реалізації. Зазначається, що правові та фактичні умови мирного співіснування державної влади та опозиції є мірилом для оцінки демократичної зрілості будь-якої політичної системи.

Висвітлено політичну, історико-правову, конституційну проблематику державно-
церковних взаємин, значення духовних цінностей як об’єкта конституційно-правових
відносин, становлення та реалізацію законодавства про свободу віросповідання у м.
Львові.Підкреслено вагомість проведення Всеукраїнського православного Собору у м.
Києві 15 грудня 2018 року. Рішення Собору стало правовою підставою для створення
автокефальної помісної Православної Церкви. Наголошено, що тематика релігійно-правових відносин у м. Львові за різних

Досліджено вплив правового регулювання на державну єдність та територіальну
цілісності України. Визначено, що суверенітет України поширюється на всю територію,
територіальний устрій ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території в
межах існуючих кордонів. Державна єдність і цілісність державної території означає, що
складові частини держави перебувають в нерозривному взаємному зв’язку, харак-
теризуються внутрішньою єдністю. Територіальна єдність та цілісність забезпечують

Проаналізовано проблеми правового регулювання взаємодії державної влади та

опозиції. Звернено увагу на потенційні конституційні та законодавчі форми взаємодії

державної влади та опозиції. Наведено авторські пропозиції щодо вирішення проблем

взаємодії державної влади та опозиції в Україні.