Казимир Твардовський

Казимир Твардовський: від локальної філософської школи до глобального визнання. Рецензія монографії: “Rozum i wola. Kazimierz Twardowski i jego wpływ na kształt kultury polskiej XX wieku”. Jacek Jadacki (red.). Lublin: Wydawnictwo Academicon, 2021. 574 s.

Нова колективна монографія про засновника Львівсько-Варшавської школи Казимира Твардовського за редакцією професора Варшавського університету Яцека Ядацького поглиблює наше знання про цю видатну постать польської культури та науки. У ній Казимир Твардовський постає як багатогранна особистість: патріот, філософ, вчитель, науковець.

Огляд Міжнародного симпозіуму “Спадщина Казимира Твардовського” (24-26 жовтня 2019, Варшава, Польща)

У Варшаві відбувся Міжнародний симпозіум “Спадщина Казимира Твардовського”, організований Комітетом філософських дисциплін, Польською академією наук, Інститутом філософії Варшавського університету, Інститутом філософії Університету імені Казимира Великого у Бидґощі та Львівським філософським товариством імені Казимира Твардовського.Симпозіум, який є частиною проєкту “Неопубліковані праці Казимира Твардовського” та фінансований Національною програмою розвитку гуманітаристики, зібрав дослідників Львівсько-Варшавської школи з Польщі, Ірландії, Нідерландів, Австрії, України, Бельгії та Казахста

Мислення і мова. Навколо думок Казимира Твардовського (науково-методична стаття)

Стаття Казимира Твардовського „Про ясний і неясний філософський стиль” вважається одним з маніфестів Львівсько-Варшавської школи: ясність вираження думок була одним із методологічних чинників цієї школи. З огляду на деякі фрагменти цієї статті Казимира Твардовського часто вважають філософом, який доводив, що людина може мислити лише словами. У даній же статті погляди Казимира Твардовського на співвідношення мислення та мовлення розглядаються через призму менш відомих творів польського філософа та з використанням деяких теоретичних розрізнень.

Огляд 30-х ювілейних твардовських читань у новому форматі

30-ті Ювілейні Твардовські Читання були організовані Львівським філософським Товариством імені Казимира Твардовського за підтримки Інституту філософії, логіки та соціології (Львів) та Інституту філсоофії Варшавського університету (Польща). Приймали Читання Центр міської історії Східної та Центральної Європи (Львів). Новий формат Читань полягав у тому, що всі тези учасників конференції анонімно рецензувалися й серед робочих мов була англійська. У Читаннях взяли участь вчені з Польщі, Канади та України. Серед них, такі відомі дослідники Львівсько-Варшавської школи, як проф.