справедливість

Легітимність влади як правовий феномен та її прояви в умовах демократичної трансформації

У статті аналізується питання правової природи легітимності, яка є основною властивістю публічної влади в процесі взаємодії з інститутами громадянського суспільства. Вона є необхідною умовою функціонування публічної влади в умовах демократичної трансформації, яка забезпечує політичну стабільність та правопорядок в державі.

Соціологія правосуддя як напрям соціології права: окремі аспекти

У статті проаналізовано множинність підходів до розуміння поняття “правосуддя” з теоретико-правової, філософсько-правової та соціологічно-правової точок зору. Зазначається, що правосуддя та судочинство – не тотожні категорії, оскільки правосуддя є ширшим поняттям, аніж судочинство, і включає останнє. Водночас судочинство не завжди гарантує винесення правосудного рішення. Тому поняття правосуддя та судочинство – не тотожні, адже не будь-яке рішення суду є правосудним.

Прокурор Вишинський на захисті сталінського тоталітарного режиму

Проаналізовано теоретичну та судово-правоохоронну діяльність прокурора
Радянського Союзу А. Я. Вишинського, спрямовану на зміцнення й захист сталінського
тоталітарного режиму. У своїх теоретичних працях Вишинський виступає з нищівною
критикою всієї політико-правової системи капіталістичних країн, прославляючи
геніального вождя Сталіна. Активно долучається до організації і підготовки багатьох
протиправних акцій сталінського режиму, організації цілком сфальсифікованих
матеріалів на судових процесах.

Формування інституту прав людини доби Середньовіччя

Розглянуто світоглядні ідеї найвідоміших мислителів Середньовіччя Томи
Аквінського, Марсилія Падуанського та Нікколо Макіавеллі, які своїми працями
розвивали основоположні ідеї прав людини. Їхні вчення є неабияким спадком для
сучасного світу. Тома Аквінський особливу увагу звертав на моральні чесноти людини,
виділяючи справедливість як найважливішу з них, а також обґрунтовував основні
передумови для створення та функціонування держави як інструменту досягнення
загального блага та добра зі збереженням загального миру та наданням можливостей

Cправедливість як елемент права

Проаналізовано поняття “право” та “справедливість” на предмет: тотожності; виявлення відмінностей, встановлення закономірностей під час їх використання e судочинстві та правової ваги кожного з них. Обґрунтовано взаємозалежність цих кате- горій, виділено такі особливості: поняття “справедливість” ширше за поняття “право”, оскільки воно є мірилом самого права зокрема та виступає інструментом реалізації правових відносин загалом.

Громадянське суспільство як філософсько-правова категорія: підходи до розуміння

Визначено основні підходи до розуміння громадянського суспільства як філософсько-правової категорії, котрі дали змогу показати плюралізм цієї дефініції. Проаналізовано концептуальні основи громадянського суспільства в історії філософсько- правового дискурсу. Обґрунтовано положення про те, що інваріантним змістом концепту громадянського суспільства залишались ідеї свободи, рівності, справедливості, суспільні цінності та чесноти.

Памфіл Юркевич про природне право як регулятор справедливих суспільних відносин

У контексті сучасного традиціоналістського інтелектуального руху розглянуто ідею органічного суспільства, що єпоєднанням права імораліна рівніспільноти. П. Юркевич вважав основою такого суспільства ідею справедливостіта пов’язане з нею природне право як засвідчено у спадщиніГуго Ґроція. У трактуванніЮркевича природне право єзмістом позитивного законодавства у справедливому суспільстві. Природне право як регулятор справедливого суспільства все ще залишається важливим для сучасного культурного процесу.