теорія

Запропоновано та обґрунтовано методику формування морфологічного тезаурусу, що розглядається як засіб систематизації та узагальнення морфологічних понять та філософських категорій, необхідних для розширення та поглиблення знань про форму і будову міста та здатних становити теоретичну основу вивчення морфології міста в контексті теорії містобудування. Пропонована методику реалізується у п’ять логічно послідовних та взаємодоповнюючих етапів.

Стаття присвячена дослідженню та обґрунтуванню авторської теорії взаємодії у інноваційних процесах. Автором доведена необхідність перегляду положень сучасних теорій в сучасних умовах, оскільки вони ускладнюють можливості та призводять до неефективності використання для здійснення інноваційних процесів на різних рівнях. Розвиток інноваційного процесу визначається показниками налагодження взаємодії між етапами та учасниками інновацій.

Розглянуто актуальні питання методології пізнання наукових теорій. Досліджено наукові теорії сучасного правознавства, їх структуру. Обґрунтовано розвиток право- знавчих теорій у загальній структурі наукових теорій. Звернено увагу на організацію правознавства як науки. Розглянуто проблему вартісної свободи науки, яка нас цікавитиме з різних аспектів і стосуватиметься. Автор стверджує, що кожна наука корис- тується інструментарієм логіки. Отож загальна наукова теорія намагається відповісти на важливий аспект запитання “що таке наука?”.

В статті наведено сформовано підхід щодо формування ефективних управлінських команд з урахуванням комплексного розгляду завдань, які постають перед організацією. Зокрема досліджено теоретичні основи вирішення прикладних проблем адаптації систем менеджменту з урахуванням людського фактору. Представлено бачення управління організацією через тріаду теорія – політика – практика, розкрито сутність кожного вказаного елемента в менеджменті. Запропоновано типологічний підхід щодо оцінювання світогляду менеджерів з урахуванням такого підходу в спеціалізованому тривимірному просторі.

Запропоновано метафілософські роздуми про долю філософії, її призначення та роль у формуванні основ спеціальних та прикладних наук. Обґрунтовано необхідність філософії як теоретичної науки для формування у науковця усвідомлення сутності та підстав існування предмета дослідження.