структурування

Досліджено процес вулканізації еластомерних сумішей на основі хлорованого ароматичного нітрил-бутадієнового каучуку (СКН-40М). На прикладі суміші бутадієн-нітрильного каучуку з полівінілхлоридом досліджено структурні параметри (молекулярна маса, пластичність, жорсткість, кількість ланцюгів сітки, зшиті молекули) в термовулканізатах за допомогою віскозиметрії та золь-гель процесу.

Синтезовані на основі меламіну або сечовини й меламіну в присутності трет.-бутилпероксиметанолу або трет.-бутилгідропероксидумеламіно-формальдегідні олігомери з пероксидними групами (МФОП). Як каталізатор реакції використаний оксид цинку. Вивчений вплив природи пероксидної сполуки, співвідношення вихідних компонентів суміші та тривалості процесу на характеристику та вихід МФОП. Наведені методики одержання МФОП та підтверджена їх структура з використанням ІЧ- і ПМР-спектроскопічних досліджень.

Структуровані полімерні плівки на основі полівінілового спирту та поліакриламіду отримані за допомогою радикального структурування, ініційованого пероксидовмісними реакційноздатними кополімерами. Досліджено вплив температури, природи і концентрації зшивальних агентів на величину гель-фракції та властивості отриманих плівок. Отримані структуровані нанокомпозитні плівки характеризуються покращеними фізико-механічними властивостями, що залежать від вмісту пероксидвмісного кополімеру та присутності додаткового зшиваючого агента.

З використанням епоксидної смоли Epidian-6 і себацинової кислоти розроблена методика та синтезована монокарбоксильна похідна Epidian-6 (МКПЕС), яка містить у своїй структурі кінцеві вільні епоксидну та карбоксильну групу. Структура МКПЕС підтверджена спектральними методами дослідження. Встановлена термічна стабільність МКПЕС та вивчено формування ненаповнених та наповнених СаСО3 зшитих плівок на основі епокси-олігомерних сумішей, що складаються з епоксидної смоли Epidian-5, олігоестеракрилату ТГМ-3 і поліетиленполіаміну, в його присутності.

Шляхом радикального структурування, ініційованого пероксидовмісними реакційноздатними кополімерами, отримано структуровані полімерні та нанокомпозитні плівки на основі полі(2-етил-2-оксазоліну) і модифікованих мінеральних наночастинок гідроксиапатиту та діоксиду силіцію. Досліджено вплив температури і додаткового зшиваючого агенту на особливості процесу отвердження. Отримані результати свідчать, що при підвищених температурах залежність гель-фракції від часу має екстремальний характер.

Щоб  покращити властивості епоксидних смол  їх модифікують різними сполуками, зокрема олігоестерами. Композиції на основі епоксидної смоли ЕД-20 і ненасичених олігоестерів структуруються в присутності поліетиленполіаміну (ПЕПА). Олігоестер виконує роль пластифікатора, що хімічно не зв’язаний з молекулами просторово-зшитої структури. Це приводить до того, що в процесі експлуатації плівок на основі епоксиолігоестерних композицій спостерігається погіршення їх фізико-механічних і хімічних властивостей.

Радикальною кополімеризацією в органічному розчиннику синтезовано ряд реакційноздатних пероксидних макроініціаторів (PK) на основі акриламіду (АкАм), бутилметакрилату (БМА), малеїнового ангідриду (МА) і пероксидного мономеру 5-трет-бутилперокси-5-метил-1-гексен-3-іну (ПМ), які можуть бути використані для структурування біосумісних полімерів.

Досліджено вплив полімерного модифікатора полівінілхлориду на процес структурування ненасичених поліестерних смол. На підставі ротаційної віскозиметрії виявлено, що введення полівінілхлориду в кількості 2-5 мас.ч. пришвидшує наростання значення в’язкості досліджуваних систем, що обумовлено впливом полімерного модифікатора на характер міжмолекулярних взаємодій між компонентами системи. Встановлено, що введення полівінілхлориду в композиції на основі ненасичених поліестерних смол зменшує як час гелеутворення, так і час мікрогелеутворення.