формальна логіка

Вперше українською мовою публікується праця “Критичні зауваги до позитивістської логіки” відомого польського філософа Романа Інґардена (1893–1970), результати досліджень якого у царині онтології, феноменології та естетики є вагомими досягненнями у польській та світовій філософії. Також Роман Інґарден здійснював дослідження у царинах мовознавства (теорії мови) та логіки. Але ці його, так би мовити, прикладні дослідження мови та логіки, так чи інакше, були пов’язані з його онтологічними та реалістично-феноменологічними поглядами.

Правила логіки, які регулюють досягнення істини та взаєморозуміння між людьми, тісно пов’язані з нормами права. Наука логіка від початків створення завжди намагалась упорядкувати спілкування задля уникнення хаотичності та безладу у висловлюваннях, що є основою загальнолюдської культури. Норми права регулятивною складовою забезпечують порядок у суспільстві, слугують мірою свободи та справедливості.

Статтю присвячено дослідженню історії становлення теорії аргументації в
контексті зрушень у філософському знанні у другій половині ХХ ст. Проаналізовано
основні напрямки теорії, що справили найбільший вплив на становлення теорії
аргументації, зокрема неориторика Х. Перельмана та С. Тулміна, прагма-діалектика
Еемерена та Гроотендорста. Охарактеризовано основні проблеми, які ставить перед
собою теорія аргументації: взаємодія оратора та аудиторії під час побудови аргументації,
взаємовідношення доказу й аргументу.