національне право

У статті виявлено проблеми механізму взаємодії національного законодавства і міжнародно-правових стандартів крізь історичну призму в контексті сучасних реалій. З’ясовано, що сучасна правова доктрина України у питаннях взаємодії національної правової системи та системи національного законодавства із системою міжнародного права визнає лише частковий примат міжнародного права, що є обмежений Конституцією України.

У статті визначено теоретико-методологічні та практичні засади військового права як окремої галузі права та з’ясовано його місце і роль у системі права України. Визначено, що військове право є системою загальнообов’язкових норм, формально виз- начених правил поведінки у військово-публічній сфері, які встановлюються, охоро- няються і забезпечуються державою та здійснюють регулювання суспільних відносин, пов’язаних із діяльністю військової організації суспільства та мають на меті забезпе- чення захисту держави, суверенітету, територіальної цілісності.

Україна, ставши на шлях незалежності та побудови правової держави, спрямувала
свою діяльність на формування національного права. А звідси вивчення проблем
формування та розвитку такої галузі права як соціальне забезпечення – одне з головних
завдань юридичної науки. Це зумовлено тим, що за допомогою норм цієї галузі
проходить реалізація людиною та громадянином своїх найважливіших соціальних прав.
Поряд із цим, успішне вирішення завдань правотворчої та правозастосовної діяльності в