асинхронізований генератор

Широке застосування мереж класів напруги 330 та 750 кВ з приєднанням до них потужних блоків атомних та теплових електростанцій в енергосистемі України створює ряд проблем із забезпеченням нормального режиму. Поперечна ємність таких повітряних ліній доволі значна через що в мережі виникають значні обсяги надлишків реактивної потужності. Це явище проявляє себе особливо в години зниження навантаження в енергосистемі помітними відхиленнями рівнів напруг у вузлах генерування у бік зростання.

Існуючий стан енергосистеми України характеризується широким використанням ліній електропересилання з класами напруги 330 та 750 кВ. Зарядна потужність таких повітряних ліній доволі значна, що генерує в мережу значні обсяги реактивної поту- жності, які проявляють себе особливо в години зниження навантаження в енергосистемі помітними зростаннями рівнів напруг. Надлишки реактивної потужності впливають на режими роботи регуляторів збудження синхронних генераторів звуженням їх робочого діапазону.

Застосування мереж надвисокої напруги призводить до ряду проблем з компенсацією надлишкової реактивної потужності. Варіантом розв’язання таких проблем може бути застосування асинхронізованих генераторів, що мають ряд переваг перед традиційними синхронними генераторами. Ці переваги у значній мірі проявляють себе в умовах роботи генератора у мережах із надлишковою реактивною потужністю. Типовим прикладом такої мережі є мережа надвисокої напруги “Острова БуТЕС” та “Енергомоста   “Україна–ЄС”. В роботі наведено результати математичного моделювання режимів мережі “Енергомоста “Україна–ЄС”.