Декілька думок у відповідь…

1
Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології, Національний університет «Львівська політехніка»
2
Львівський історичний музей
3
Львівська галерея мистецтв
4
Львівський історичний музей

Ознайомившись з рецензією на «Словник-довідник термінології музейництва» укладачі Словника дякують п. Виталю Моргунюку за зауваги до цієї праці. Думки, висловлені в цій рецензії, є важливими, і їх буде враховано під час роботи над наступною редакцією словника.

Перш за все зауважмо, що укладачі не ставили собі за мету нормалізувати та виправляти термінологію, якою зараз користуються в музейництві. Завданням укладачів було кодифікувати існуючу в цьому середовищі фахові терміни й поняття, надати відповідним поняттям вмотивовані логічні означення. Для цього було  опрацьовано значну кількість наукової літератури і нормативних документів, бібліографію яких подано в словнику. Словник розрахований у першу чергу на це фахове середовище й повинен бути доступним для розуміння музейників. Тому до словника увійшли терміни, вживані в нормативних документах (що регламентують музейну діяльність), усній та письмовій мові музейництва. «Виправлення» значної кількості термінів, як пропонує п. Моргунюк, ускладнило б розуміння й сприйняття словника. Адже, зрозуміло, що не знайшовши в словнику термінів з нормативних документів чи фахової літератури, користувач відкладе цю книгу як непотрібну. Словник має бути придатним для користування, інакше він стає просто нікому не потрібним бібліографічним курйозом. Укладачі не впроваджували в словник термінів-новотворів, які невідомі в музейному середовищі.

Погоджуючись із рецензентом щодо вживання іменників, які позначають дію, подію й наслідок, укладачі не впроваджували цих термінів з огляду на вищенаведені аргументи.

Звернемо увагу на деякі помилки, які зроблено в цій рецензії, зокрема, підміну понять через те, що рецензент не володіє поняттєвим апаратом музейництва. Прикладом підміни понять є пропозиція замінити стан збереження музейного предмета на стан збереженого музейного предмета (між іншим, рецензент висловлює свої пропозиції в категоричній формі має бути). Ці словосполуки не є ідентичними. Розберімо їх синтаксис. У першому випадку лексема збереження пов’язана з лексемою стан зв’язком прилягання. У пропонованій заміні синтаксичний зв’язок від лексеми стан перейшов до лексеми предмета, не кажучи про те, що змінився і тип синтаксичного зв’язку (із прилягання на керування). Такі синтаксичні зміни призводять до зміни змісту виразу: говоримо не про властивість (стан збереження чи збереженість), а про ознаку предмета. Також зауважимо, що в цьому терміні йдеться про стан музейного предмета, який зберігають, на певний фіксований момент часу, тобто про подію.

Також прикладом підміни понять може слугувати пропозиція замінити облікований на облічуваний. Ці терміни утворено від різних лексем: облікований – суфіксальним способом від облікоблічуваний – суфіксальним способом від облічувати, яке означає встановлювати кількість, підраховувати. Очевидно, що ці терміни мають різне лексичне значення і не є взаємозамінними.

Також звертаємо увагу, що лексема занотований має значення записаний; анотований – поданий коротким повідомленням, яке дає змогу робити висновки про доцільність докладнішого вивчення. На жаль, в українській мові немає артиклів, інакше для уникнення різнотлумачення цей термін писали б з’анотований.

Шанований рецензент також пропонує замінити терміни-інтернаціоналізми грецького та латинського походження на питомі українські терміни, наприклад: комунікація – спілкування, процес – перебіг, меморіальний – увічнювальниймоніторинг – стеженняспостерігання чи наглядання (залежно від змісту) тощо. Рецензент обґрунтовує ці пропозиції другим головним правилом слововживання, яке полягає в тому, що за наявності двох рівнозначних слів українського та іншомовного походження треба вживати українське. На нашу думку, ці лексеми (комунікація – спілкування, моніторинг – стеженняспостерігання чи наглядання) не є рівнозначними. Наприклад, моніторинг – це комплекс наукових, технічних, технологічних, організаційних та інших заходів, які забезпечують систематичний контроль (стеження) за станом та тенденціями розвитку природних, техногенних та суспільних процесів. Методологічно моніторинг – це проведення низки однотипних замірів досліджуваного об'єкта і подальше аналізування, оцінювання, порівняння отриманих результатів для виявлення певних закономірностей, тенденцій, змінних і їх динаміки. Тобто, на нашу думку, поняття моніторинг є ширшим, ніж стеженняспостерігання чи наглядання.

Що ж до пропозиції меморіальний – увічнювальний, то лексема латинського походження меморіальний набагато точніше передає її переклад пропам’ятний.

Викликає подив і пропозиція замінити колористичне вирішення на барвна вирішеність. Адже рядком вище шанований рецензент пропонує замінити термін барвне вирішення на барвна вирішеність. Таким чином зі словника випадає термін колористичне вирішення (колористична вирішеність), який є синонімом до барвне вирішення (барвна вирішеність).

Про терміни внутрішньомузейний і внутрімузейний. На нашу думку внутрімузейний походить від словосполуки внутрі музею, яка є калькою з російського внутри музея. Тому укладачі категорично не погоджуються з терміном внутрімузейний. Також викликає сумнів твердження, що термін внутрішньомузейниий можна утворити тільки від словосполуки внутрішній музей. В українській мові існує модель утворення складних прикметників об’єднанням двох прикметників, наприклад: жовтий + гарячий – жовтогарячий. За такою моделлю й утворено термін внутрішньомузейний – внутрішній + музейний.

Також звертаємо увагу шанованого рецензента, що укладачі не вважали за можливе виправляти терміни, усталені в суміжних галузях. Прикладом цього може бути усталений в археології термін археологічні розкопки, який рецензент пропонує замінити на розкопування. Зауважмо, що тут йдеться не тільки про дію, а про об’єкт і місце, тобто термін археологічні розкопки відображає не процесуальне, а збірне поняття. Кращим був би термін археологічні розкопи, яким послуговувався зокрема видатний український археолог Я. Пастернак [3], не позначаючи це як процес.

Укладання цього словника також було спробою привернути увагу музейників і термінологів до проблем термінології музейництва. Судячи з отриманих відгуків, ця спроба вдалася й науковці звернуть увагу на нормалізацію цієї терміносистеми.

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови. – К., Ірпінь : Перун, 2005. – 1728 c. 2. Закон України «Про музеї та музейну справу»: за станом на 28 лист. 2009 р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К. : Парлам. вид-во, 2010. – (Бібліотека офіційних видань). 3. Пастернак Я. Старий Галич : археол. іст. досліди у 1850–1943 рр. / Я. Пастернак. – Івано-Франківськ : Плай, 1998. – 348 с. 4. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження положення про Музейний фонд України» / Кабінет Міністрів України. – Офіц. вид. – К., 2010. – (Бібліотека офіційних видань). 5. Словник української мови в 11 томах. ‒ К. : Наук. думка, 1970–1980.

Микульчик Р. Декілька думок у відповідь… / Роман Микульчик, Слободян Петро, Єлізавета Діденко, Тарас Рак // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». – 2013. – № 765. – С. 147–148.