Основні напрями досліджень у термінознавстві кінця ХХ – початку ХХІ століть

1
Інститут української мови НАН України, м. Київ

У статті визначено й систематизовано основні напрями досліджень сучасного термінознавства з огляду на його поліпарадигмальність – парадигмальні, крос-парадигмальні, аспектуальні, крос-аспектуальні та крос-дисциплінарні. Обґрунтовано метамову опису цих напрямів.

Розвиток термінознавства як науки передбачає баланс між його теорією і практикою. Саме тому зібраний та описаний термінологічний і термінознавчий матеріал вимагає періодичного теоретичного узагальнення, осмислення, можливо, й переосмислення. У цьому контексті актуальним стає також подальше прогнозування термінознавчої проблематики, зокрема й формулювання соціального запиту на термін, що фактично неможливе без аналізу досвіду в цій царині наших попередників та сучасників. Одним із аспектів узагальненого аналізу є систематизація основних напрямів досліджень у термінознавстві.

Спроби такої систематизації уже знайшли часткове відбиття в наукових працях, В. С. Гриньова, Л. Ю. Буянової, В. А. Татаринова, І. М. Кочан та багатьох інших дослідників, зокрема у форматі визначення окремих підрозділів, наукових дисциплін, аспектів у термінознавстві, проте безвідносно до з’ясування їхнього парадигмального, крос-парадигмального, аспектуального, крос-аспектуального, дисциплінарного чи крос-дисциплінарного статусу. Тому нам видається актуальною систематизація наукових пошуків сучасного термінознавства (кінця ХХ – початку ХХІ століть), яку розпочнемо з урахування двох концепцій у вивченні терміна, – інженерної (О. Вюстер, Є. К. Дрезен, Д. С. Лотте) та лінгвістичної/винокурівської (Г. О. Винокур, О. О. Реформатський) [2, с. 5–14]. Відтак можемо говорити, з одного боку, про лінгвістичне (С. В. Гриньов) [13] або філологічне (Л. Ю. Буянова) [5] термінознавство, з другого, – про архівознавче (Е. І. Хан-Піра, К. І. Рудельсон, О. В. Єлпатьєвський) [23, c. 86–87], медичне (С. В. Гриньов) [11], юридичне (Н. П. Яцишин) [31], математичне (Є. М. Какзанова) [17], біологічне (Л. Ю. Буянова) [5] термінознавство тощо, яке набуває статусу наукової дисципліни, що формується на стику мовознавства й різних наук технічного, природничого, суспільного/гуманітарного напрямів, які також вивчають термінологію з метою її кодифікації (опису) та нормалізації, частково використовуючи досягнення й поняттєвотермінологічний апарат загального термінознавства. Іншими словами, над розробленням термінології конкретної галузі знань поряд із лінгвістами-/філологами-термінознавцями активно працюють і фахівці-термінологи.

У нашому дослідженні зосередимо увагу більшою мірою на проблематиці лінгвістичного термінознавства в його спробі, з одного боку, систематизувати наукові пошуки мовознавців, з другого, – уніфікувати лінгвістичну термінологію, тобто термінологію метамови опису мови-об’єкта. Аналізуючи пошукові розвідки лінгвістів-термінознавців кінця ХХ – початку ХХІ століть, можна цілком справедливо стверджувати про паралельне співіснування в термінознавчому просторі трьох основних парадигмальних напрямів як визнаних у мовознавчій спільноті теорій, моделей дослідження галузевих термінологій, узгоджених між собою спільною тенденцією, або трьох дослідницьких парадигм: 1) [системно-]структурної/терміноцентричної/традиційної, або структуралістськоїкласифікаційно-структурноїтаксономічноїформальноїінвентарної, на її пост-парадигмальному етапі – [системно-]структурне/терміноцентричне/традиційне термінознавство; 2) функціональної* на її власне парадигмальному етапі – функціональне термінознавство; 3) когнітивної/антропоцентричної/когнітивно-дискурсивної, або дискурсивно-когнітивноїамбісемантичноїфункціонально-когнітивноїкогнітивно-функціональної, неофункціональноїкогнітивно-комунікативної, інтерпретаційної, на її допарадигмальному етапі – когнітивне термінознавство.

При цьому в термінознавчій науці кінця ХХ (90-ті рр.) – початку ХХІ ст. важливо розрізняти також внутрішньопарадигмальні та міжпарадигмальні напрями досліджень, зокрема: 1) аспектуальні (внутрішньопарадигмальні дослідницькі напрями, тобто такі, що сформувалися в межах однієї парадигми); 2) крос-аспектуальні (поєдання кількох внутрішньопарадигмальних дослідницьких напрямів у межах однієї парадигми); 3) крос-парадигмальні, або міжпарадигмальні (поєднання в межах тієї самої наукової дисципліни теорій, моделей, методологій різних парадигм, як-от: зародження нових ідей на тлі усталених теорій спричиняє певну взаємодію, скажімо, постпарадигмального етапу старої дослідницької парадигми й допарадигмального етапу нової парадигми, що призводить до міжпарадигмального синтезу); 4) крос-дисциплінарні, або крос-дисциплінарно-парадигмальні (вплив на термінознавство дослідницьких парадигм інших наук або дисциплін).

До крос-парадигмальних напрямів відносимо структурно-функціональний та функціонально-когнітивний/когнітивно-функціональний. Підставою для виокремлення останнього є апеляція деяких дослідників до понять “когнітивно-функціональна парадигма” (Т. В. Васильєва) [6], “функціонально-когнітивна парадигма” (Т. Перелигіна, О. Д. Вишнякова) [26; 7].

Зауважимо, що в лінгвістичних працях термін традиційнийтрадиція у парадигмальному аспекті використовують на позначення: традиція антропоцентричний = прескриптивний = стандартний (П. Б. Паршин) [25, с. 20–24]; традиційна лінгвістика = затишний традиційний антропоцентризм/антропоцентричний підхід = доструктурна лінгвістика // традиційний = словоцентричний = системоцентричний (В. М. Алпатов) [4, с. 15–26]; традиційне мовознавство = структуралізм (А. С. Зеленько) [16, с. 13] традиційний підхід нормоцентричний підхідтрадиційний підхід лінгвоцентричний підхід (С. Л. Мішланова) [21, с. 96–97]; традиційний підхід = теоретико-множинний підхід у порівняльно-історичному термінознавстві (К. Я. Авербух) [2, с. 5–14].

У нашому дослідженні вважаємо за необхідне розрізняти: традиційне/прескриптивне/доструктурне/порівняльно-історичне мовознавство (теоретико-множинний підхід) і традиційне/системно-структурне/нормоценртичне/прескриптивне > лінгвоцентричне термінознавство (системний підхід). Звідси виникає колізія прескриптивне мовознавство (виформовується на тлі доструктурної/ порівняльно-історичної лінгвістичної парадигми) і прескриптивне термінознавство (виформовується на тлі системно-структурної лінгвістичної парадигми).

Розмаїття термінів на позначення нової антропоцентричної парадигми лінгвістичного знання, зокрема когнітивна = когнітивно-дискурсивна дискурсивно-когнітивна (Н. Ф. Алефіренко, Г. П. Гаврилічева) [3; 8] = когнітивно-комунікативна (О. Й. Голованова) [10] = когнітивно-функціональна (Т. В. Васильєва) [6] = функціонально-когнітивна парадигма (Т. Перелигіна, О. Д. Вишнякова) [26; 7], спричиняє синонімію термінів когнітивне термінознавство (С. В. Гриньов, О. Й. Голованова, Ю. Г. Кокоріна та ін.) [12, с. 11–22; 18, с. 117–124; 10] = когнітивно-комунікативне термінознавство [20, с. 120–126] / когнітивно-комунікативний аспект у термінознавстві (О. А. Слоєва) [28] = когнітивно-дискурсивне термінознавство (С. Л. Мішланова, А. М. Гурєєва) [22, с. 40–43; 14] / когнітивно-дискурсивний напрям у термінознавстві (І. Г. Гурєєва) [15] на позначення сформованого в 90-х рр. ХХ ст. нового парадигмального напряму термінознавства, що відповідно синонімізує терміни когнітивний = когнітивно-комунікативнийкогнітивний = когнітивно-дискурсивнийкогнітивно-комунікативний = когнітивно-дискурсивний (О. Й. Голованова) [9, с. 85–91], а також когнітивний = когнітивно-функціональний. Це значно ускладнює структурування наукових пошуків сучасного термінознавства.

Пропонуємо також розрізняти: 1) синонімічні терміни когнітивний, когнітивно-дискурсивний дискурсивно-когнітивний, когнітивно-комунікативний, когнітивно-функціональний функціонально-когнітивний у їхній сполучуваності з термінами парадигманапрямаспект; 2) термін когнітивно-номінативний у його сполучуваності лише з терміном аспект (Г. Ф. Ракшанова) [27] (пор. також: “когнітивно-номінативне моделювання як новий етап розвитку теорії номінації” – М. К. Абаєва [1]); 3) гіперогіпонімічні терміни когнітивний ↓↑ когнітивно-дискурсивнийкогнітивний ↓↑ когнітивно-комунікативний у їх сполучуваності зі словом термінознавство (когнітивне термінознавство ↓↑ когнітивно-дискурсивне термінознавство, когнітивно-комунікативне термінознавство), де словосполучення когнітивно-дискурсивне термінознавство і когнітивно-комунікативне термінознавство використовуємо на позначення підрозділів сучасного когнітивного термінознавства. На позначення ж одного з крос-парадигмальних напрямів використовуватимемо варіативний термін функціонально-когнітивний/когнітивно-функціональний.

Крім парадигмальних і крос-парадигмальних, у теоретичному термінознавсті можна виокремити й аспектуальні напрями, які фактично формують окремі підрозділи термінознавства, як-от: ономасіологічний – ономасіологічне термінознавство, а в його контексті мотивологічне термінознавство (О. Фельде, А. Перфільєва, О. Штейнгарт) [30]; семасіологічний – семасіологічне термінознавствоісторичний – історичне термінознавствоісторіографічний – історіяісторіографія термінознавстватипологічний – типологічне термінознавствопорівняльний – порівняльне термінознавствозіставний – зіставне термінознавствоконтрастивний – контрастивне термінознавствометодологічний – методологічне термінознавство, або методологія термінознавстватеоретико-термінографічний/термінографічний – теорія термінографії; [функціонально-стилістичний – стилістичне термінознавство; [функціонально-]комунікативний – комунікативне термінознавствоперекладознавчий – перекладне термінознавство тощо.

До крос-аспектуальних напрямів відносимо, наприклад: ономасемасіологічний – ономасема-сіологічне термінознавство, а в його контексті діалектне термінознавство (М. П. Богуцька, А. В. Лагутіна) [29]; порівняльно-зіставний – порівняльно-зіставне термінознавствотеоретико-методологічний – теорія і методологія термінознавства, зокрема теорія і методологія прикладного термінознавства; а також історико-семасіологічнийісторико-ономасіологічнийісторикотипологічнийтиполого-термінографічнийпорівняльно-історичний напрями тощо.

У світлі сучасних лінгвістичних парадигм можна говорити також про інтеграційне, або інтегративне, термінознавство (М. Попова), що виформовується на тлі інтеграційної теорії термінакомплексно-варіологічного підходуінформаційно-семіотичної теорії термінаінтеграційної концепції (моделімови спеціального призначення, поєднання здобутків системно-структурногофункціонального й когнітивного термінознавства в їх аспектуальних і крос-аспектуальних/крос-теоретичних виявах.

Особливо відчутний вплив сьогодні на термінознавство з боку дослідницьких парадигм філософії, логіки, психології, математики, культурології, соціології, етнології, комп’ютерних наук та власне предметних галузей, що засвідчує міжнауковий, міждисциплінарний синтез теоретичних і методологічних засад різних наук (дисциплін), і дає підстави говорити про крос-дисциплінарні напрями досліджень у термінознавстві, зокрема: 1) соціолінгвістичний як міждисциплінарний синтез соціології і термінознавства на тлі соціолінгвістики, що засвідчує на користь формування соціотермінознавства, а також соціокогнітивний як синтез соціології, термінознавствакогнітивістики на тлі соціолінгвістики й когнітивної лінгвістики, що засвідчує на користь формування соціокогнітивного термінознавства (Р. Теммерман); 2) цивілізаційний напрям у термінознавстві (виявляє знання і досвід цивілізацій, відображених у мові, у цивілізаційному, порівняльно-історичному, історико-генетичному, антропоцентричному та внутріщньоструктурному аспектах) як міждисциплінарний синтез загальної теорії цивілізації і загальної теорії терміна на тлі цивілізаційної лінгвістики (В. Г. Кульпіна, З. Р. Палютина) [19, с. 342–346; 24], яка взаємодіє із соціолінгвістикоюісторією, лінгвокультурологією, компютерними технологіями і яку визначають як новий метод у сучасному термінознавстві; 3) лінгводидактичний як міждисциплінарний синтез педагогіки й термінознавства на тлі лінгводидактики – лінгводидактичне термінознавство (Л. Ю. Буянова) [5]; 4) лінгвотехнологічний як міждисциплінарний синтез лінгвістики й комп’ютерних технологій – комп’ютерне термінознавство, комп’ютерна термінографія, а в їх контексті корпусне термінознавствокорпусна термінографія; 5) маргінальний (з перевагою філософського аспекту) як міждисциплінарний синтез філософії, лінгвістики, соціології, культурологіїгерменевтикиметодологічної культури наукикогнітивістики.

Зазначимо, що когнітивне термінознавство має особливий статус – і власне парадигмального напряму (оскільки формує одну із сучасних парадигм наукового знання), і крос-дисциплінарно-парадигмального напряму (оскільки сучасна прарадигма наукового знання є глобальною знаннєвою парадигмою, тобто полі-(мульти)парадигмальною).

Кожен із зазначених напрямів пронизують фундаментальні опозиції: “загальний – частковий” і “теоретичний – практичний/прикладний”, які фактично визначають два архінапрями термінознавчих досліджень  загальнотеоретичний і частково теоретичний/галузево-теоретичний, що дає підстави говорити про дихотомії загальне – галузеве термінознавство і теоретичне – прикладне термінознавство.

Отже, пошук нових теорій, формування нових напрямів, які в контексті нових дослідницьких парадигм співіснують разом зі старими (за можливості домінування) дає усі підстави кваліфікувати термінознавство кінця ХХ – початку ХХІ ст. поліпарадигмальним, або мультипарадигмальним, з елементами інтеграційного підходу та міждисциплінарного синтезу.

* функційної – ред.

1. Абаева М. К. Фразеологизмы со значением интеллектуальной деятельности с позиции когнитивной теории : дисс. канд. филол. наук : 10.02.01 / Мадина Кабылкызы Абаева. – Алматы, 2008. – 276 с. 2. Авербух К. Я. Общая теория термина / К. Я. Авербух. – М. : Изд-во МГОУ, 2006. – 252 с. 3. Алефиренко Н. Ф. Современные проблемы науки о языке : учеб. пос. / Н. Ф. Алефиренко. – М. : Флинта-Наука, 2005. – 412 с. 4. Алпатов В. М. Об антропоцентричном и системоцентричном подходе к языку / В. М. Алпатов // ВЯ. – 1993. – № 3. – С. 15–26. 5. Буянова Л. Ю. Терминологическая деривация в языке науки: когнитивность, семиотичность, функциональность : монографія / Л. Ю. Буянова. – М. : Изд-во «Флинта», 2011. – 340 с. 6. Васильева Т. В. Заголовок в когнитивно-функциональном аспекте (на материале современного американского рассказа) : дис. кандидата филол. наук : 10.02.04 / Татьяна Викторовна Васильева. – М., 2005. – 246 c. 7. Вишнякова О. Д. Функционально-когнитивная парадигма как сфера концентрации лингвистической мысли в наступившем столетии / О. Д. Вишнякова // Филологические науки. – 2003. – № 6. – С. 36–42. 8. Гавриличева Г. П. Когнитивно-структурный аспект семантики оценочных прилагательных в современном рекламном дискурсе : дисс. кандидата филол. наук: 10.02.19 / Галина Петровна Гавриличева. – Тюмень, 2011. – 230 с. 9. Голованова Е. И. Базовые когнитивные понятия и развитие терминоведения / Е. И. Голованова // Вестник Удмуртского унта : История и филология. – 2010. – Вып. 2. – С. 85–91. 10. Голованова Е. И. Введение в когнитивное терминоведение : учеб. пос. / Е. И. Голованова. – М. : Изд-во «Флинта»; Изд-во «Наука», 2011. – 222 с. 11. Гринев С. В. Методические основы медицинского терминоведения (состояние и перспективы разработки) / С. В. Гринев // Проблемы упорядочения медицинской терминологии : мат-лы Всесоюз. науч. конф. (Юрмала, 27 февраля – 1 марта 1989 г.). – М., 1989. – С. 79–81. 12. Гринев С. В. Актуальность проблемы когнитивного терминоведения / С. В. Гринев // Научно-техническая терминология. – 2002. – С. 11–22. 13. Гринев С. В. Учебно-методический комплекс учебной дисциплины «Основы лингвистического терминоведения» / С. В. Гринев. – М. : Московский городской пед. ун-т, кафедра «Англистики и межкультурной коммуникации», 2012. – 33 с. 14. Гуреева А. М. Вариативные модели терминологии международного бакалавриата (на материале английского и русского языков) : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.19 «Теория языка» / А. М. Гуреева. – Пермь, 2010. – 19 с. 15. Гуреева И. Г. Когнитивно-дискурсивный анализ межотраслевой экологической терминологии в области рыбного промысла: на материале английского языка : дисс. кандидата филол. наук : 10.02.04 / Ирина Геннадьевна Гусева. – Калининград, 2010. – 291 с. 16. Зеленько А. С. Загальне мовознавство : навч. посіб. / А. С. Зеленько. – К. : Знання, 2010. – 380 с. 17. Какзанова Е. М. Лингвокогнитивные и культурологические особенности научного дискурса (на материале математических и медицинских терминов-эпонимов : дисс. доктора филол. наук : 10.02.21 / Евгения Михайловна Какзанова. – М., 2011. – 379 с. 18. Кокорина Ю. Г. Когнитивное терминоведение и археологическое знание (к проблеме междисциплинарных исследований) / Ю. Г. Кокорина // Актуальные проблемы германистики, романистики и русистики. Ч. 1 : мат-лы Междунар. науч. конф. (Екатеринбург, 5–6 февраля 2010 г.). – Екатеринбург, 2010. – С. 117–124. 19. Кульпина В. Г. Цивилизационный подход к терминологии / В. Г. Кульпина // Татаринов В. А. Общее терминоведение : Энциклопедический словарь. – М. : Московский Лицей, 2006. – C. 342–346. 20. Манерко Л. А. Истоки и основания когнитивно-коммуникативного терминоведения / Л. А. Манерко // Лесикология. Терминоведение. Стилистика : сб. науч. тр., посвященный В. М. Лейчику. – М. ; Рязань : Пресса, 2003. – С. 120–126. 21. Мишланова С. Л. Терминоведение ХХІ века : История, направления, перспективы / С. Л. Мишланова // Филологические науки. – 2003. – № 2. – С. 94–101. 22. Мишланова С. Л. Семиотические аспекты терминологизации / С. Л. Мишланова // Вестник Челябинского гос. ун-та. – 2011. – No 24 (239) : Филология. Искусствоведение. – Вып. 57. – С. 40–43. 23. Олевская В. В., Олевская М. И. К вопросу о становлении отечественного архивоведческого терминоведения и о подготовке первых многоязычных терминологических словареи / В. В. Олевская, М. И. Олевская // Вестник ПСТГУ ІІІ : Филология. – 2008. – Вып. 3 (13). – С. 85–104. 24. Палютина З. Р. Теоретические основы цивилизационного направления в исследовании терминологии : дисс. доктора филол. наук : 10.02.20 / Зилаира Риязовна Палютина. – Екатеринбург, 2005. – 365 с. 25. Паршин П. Б. Теоретические перевороты и методологический мятеж в лингвистике XX века / П. Б. Паршин // Вопросы языкознания. – 1996. – С. 19–42. 26. Перелыгина Т. А. Специфика языкового знака в рамках репрезентации концептуальной сущности в современном английском языке (на примере концептосферы ‘corporate culture’) / Т. А. Перелыгина // Вестник Челябинского гос. ун-та. – 2011. – No 3 (218) : Филология. Искусствоведение. – Вып. 50. – С. 111–114. 27. Ракшанова Г. Ф. Система дериваційних засобів сучасної науково-технічної термінології (когнітивно-номінативний аспект) : дис. канд. філол. наук : 10.02.01 / Ганна Федорівна Ракшанова. – К., 2004. – 192 с. 28. Слоева Е. А. Когнитивно-коммуникативный подход к описанию анатомического объекта : дисс. кандидата филол. наук : 10.02.19 / Елена Анатольевна Слоева. – Самара, 2007. – 182 c. 29. Терминоведение на Украине : Библиографический указатель 1947–1980 / [Сост. М. Ф. Богуцкая, А. В. Лагутина]. – К. : Наук. думка, 1982. – 105 с. 30. Фельде О., Перфильева А., Штейнгарт Е. Мотивологическое терминоведение. Теоретико-методологические основы : монография / О. Фельде, А. Перфильева, Е. Штейнгарт. – GmbH : Lambert Academic Publishing, 2011. – 268 с. 31. Яцишин Н. П. Українське та міжнародне юридичне термінознавство та їх взаємодія в процесі інтеграції терміносистем / Н. П. Яцишин // Науковий вісник Волинського нац. ун-ту імені Лесі Українки. – 2012. – Вип. 22. – С. 227–229.

Іващенко В. Основні напрями досліджень у термінознавстві кінця ХХ – початку ХХІ століть / Вікторія Іващенко // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». – 2014. – № 791. – С. 22–26.