Настанова для авторів

Перелік обов'язкових матеріалів для опублікування статті:

  • довідка про автора (файл метаданих до статті, зразок оформлення можна завантажити тут);
  • стаття (електронний (на електронну адресу ujit@lpnu.ua) і паперовий варіанти);

Параметри оформлення статті:

  • формат документа – A4;
  • поля – 2 см по периметру;
  • формат файлу – *.doc (MS Word 2003);
  • шрифт Times New Roman, 14 пт, інтервал – 1.5;
  • редактор формул – MathType;
  • мова публікації: українська, англійська (інша – за попереднім узгодженням);
  • обсяг статті: 13-15 сторінок.

Титульну сторінку статті потрібно подати українською та англійською мовами з такою інформацією:

  • УДК ххх.ххх – універсальний десятковий класифікатор;
  • ініціали та прізвища авторів через кому (українською мовою);
  • офіційна назва організації, місто, держава (українською мовою);
  • назва статті (українською мовою);
  • анотація – обсягом не менше 1500 знаків (українською мовою);
  • ключові слова – 4-6 термінів (відокремлених знаком ';'), жоден з яких не дублює терміни з назви статті (українською мовою);
  • ініціали та прізвища авторів через кому (англійською мовою);
  • Title of the article – назва статті (англійською мовою);
  • офіційна назва організації, місто, держава (англійською мовою);
  • Abstract – обсягом не менше 2000 знаків (англійською мовою);
  • Keywords – 4-6 термінів, відокремлених знаком ';' (англійською мовою).

Вимоги до анотації, поданої англійською мовою:

  • написана якісною науковою англійською мовою;
  • сформульована чітко та інформативно, без загальних фраз та другорядної інформації;
  • змістовна, тобто має відображати основний зміст публікації;
  • структурованою, тобто має слідувати послідовності викладенню матеріалу у публікації.

Рекомендуємо таку структуру анотації: преамбула (1 речення), стислий опис методів чи методик проведення дослідження (2–3 речення), опис основних результатів (3–4 речення); лаконічні висновки чи перспективи подальших досліджень (1–2 речення). . Речення в анотації потрібно починати з таких слів: "Розроблено ..."; "З'ясовано ..."; "Виявлено ..."; "Встановлено ..."; "Досліджено ..."; "Запропоновано ..."; "Удосконалено ..." тощо.

У тексті анотації потрібно застосовувати термінологію, яку використовують у профільних міжнародних англомовних виданнях. Зважте на те, що Вашу анотацію читатиме міжнародна аудиторія науковців. Тому її зміст має бути зрозумілим навіть не фахівцю без ознайомлення з основним змістом самої публікації.

Для оцінювання коректності перекладу анотації англійською мовою редактором видання автору потрібно відразу ж після англомовного тексту розмістити його дослівний україномовний варіант (він не буде входити до тексту статті).

Структура оригінальної статті:

Вступ

Має містити характеристику дослідженості проблеми у світовій науковій літературі. Після цього потрібно вказати, що в цій предметній області знань ще не зроблено, що і становить актуальність такого дослідження. Висвітлення актуальності дослідження не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне – сутність проблеми та потребу її дослідження.
Потім потрібно сформулювати постановку завдання дослідження, навести об'єкт і предмет дослідження. Завершити вступ потрібно конкретизацією мети роботи і формулюванням основних завдань дослідження. Варто також сформулювати елементи наукової новизни дослідження та практичну значущість отриманих результатів роботи. Наверх

Матеріал і методи досліджень

Розділ має давати змогу повторити весь обсяг досліджень для перевірки даних, які отримав автор статті. Його, за потреби, можна поділяти на підрозділи. Розділ має створювати цілісне уявлення про те, що автору роботи відомі всі можливі джерела помилок, які можуть вплинути на результати дослідження.

Аналіз літературних джерел

Обов'язковим елементом наукової статті є огляд літературних джерел, за допомогою яких з'ясовується стан дослідженості / розробленості порушеної проблеми й підтверджується потреба подальшого її дослідження / розроблення.
Шляхом критичного аналізу наукових літературних джерел автору потрібно обґрунтувати актуальність вибраної теми дослідження та показати ще невирішену проблему в цьому науковому напрямі. 
Для підтвердження власних аргументів шляхом посилання на авторитетне наукове джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору потрібно наводить цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного висловлювання може спотворити зміст, закладений автором

Загальні вимоги до цитування такі:

  • текст цитати починають й завершують лапками й наводять в тій граматичній формі, в якій він поданий в джерелі, зі збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не потрібно виділяти лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовують вираз "так званий";
  • цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, на кінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;
  • кожна цитата має обов'язково супроводжуватися посиланням на конкретне джерело;
  • при непрямому цитуванні (переказі, викладенні думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладанні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів, і давати відповідні посилання на джерело;
  • цитування не повинно бути ні надмірним, ні недостатнім, бо це знижує рівень наукової праці: надмірне цитування створює враження компілятивності праці, а недостатнє – знижує наукову цінність викладеного матеріалу;
  • якщо необхідно виявити ставлення автора наукової роботи до окремих слів або думок з цитованого тексту, то після них у круглих дужках ставлять знак оклику або знак запитання;
  • якщо автор дослідження наводячи цитату, виділяє в ній деякі слова, робиться спеціальне застереження, тобто після тексту, який пояснює виділення, ставиться крапка, потім дефіс і вказуються ініціали автора роботи, а весь текст застереження вписується у круглі дужки. Варіантами таких застережень є (курсив наш – О. Т.), (підкреслено мною – О. Т.), (розрядка моя – О. Т.). Наверх

Посилання в тексті на літературні джерела

При використанні монографій, оглядових статей, інших джерел, які мають велику кількість сторінок, необхідно точно вказувати номери сторінок джерела, на які дається посилання. Посилання в тексті роблять у квадратних дужках згідно з їхнім переліком, наприклад, де один – це номер джерела, сім – сторінка.
Бібліографічний апарат у науковому дослідженні – це не тільки ключ до використаних автором наукових джерел, а й свідчення розуміння ним наукової етики й культури. Саме з нього можна зробити висновок про рівень ознайомлення дослідника з сучасною науковою літературою за заявленою темою. Бібліографічний апарат наукової роботи складається з бібліографічного переліку (переліку використаних джерел) і бібліографічних посилань, які оформлюються відповідно до чинних стандартів.

Результати дослідження

Розділ, за потреби, можна поділяти на підрозділи. Вимоги до написання цього розділу – загальні, як і для всіх міжнародних наукових видань.

Обговорення отриманих результатів

Висновки

Висновки – 5–10 речень. Можна у вигляді списку, можна суцільним текстом.

Висновок, поряд із вступом, найбільш важлива частина наукової статті. У ньому зазначають підсумок здійсненного дослідження, висновки і пропозиції, перспективи розвитку того чи іншого питання. Вдало написаний висновок логічно завершує наукову роботу, робить її цілісною і завершеною. Висновок тісно пов'язаний зі вступом. Якщо у вступі вказують мету і завдання наукової роботи, то у висновку зазначають, чи вдалося досягти поставленої мети з допомогою встановлених методів дослідження.

Подяки (якщо потрібні)

Подяки подають після висновків перед бібліографічними посиланнями.

Перелік використаних джерел

Однією з важливих вимог щодо індексації статей наукометричними базами є перелік використаної літератури, яка піддається розпізнанню автоматизованими системами оброблення інформації. Тому перелік літератури потрібно подавати в такому порядку:

  • просимо подавати джерела англійською мовою (без транслітерації) оформлені за іноземним форматом АРА. Рекомендуємо надавати перевагу джерелам з індексом DOI;
  • кожне джерело має мати авторство, назву, рік видання, видавця, кількість сторінок чи посилання на них тощо;
  • обсяг використаних джерел – 6-15 шт.;
  • 80-100 % джерел мають бути легкодоступними в мережі Інтернет.

Посилання потрібно здійснювати тільки на офіційно відомі джерела: статті, книги, конференції, ДСТУ, закони, патенти, автореферати дисертацій тощо. Неприпустимо зазначати в літературних джерелах посилання на методичні вказівки, сайти новин, неповні джерела.

Для якісного цитування під час опрацювання наукової інформації з теми статті варто проаналізувати останні публікації на сайтах:

https://www.sciencedirect.com,
http://www.springerlink.com/home/main.mpx,
http://www.doaj.org,
http://www.elibrary.ru.

Приклад оформлення посилання на книги:

Freeland, J. R., Kirk, H., & Petersen, S. (2011). Molecular Ecology. Oxford: WileyBlackwell.

James, H. (2009). The ambassadors. Rockville: Serenity.

Kohno, N. A. (Ed.), (1986). Derev’ja i kustarniki, kul’tiviruemye v Ukrainskoj SSR [Trees and shrubs cultivated in the Ukrainian SSR]. Kyiv: Naukova Dumka [in Russian].

Sytnik, K. M. (Ed.), (1988). Redkie i ischezajushhie rastenija i zhivotnye Ukrainy [Rare and threatened plants and animals of Ukraine]. Kyiv: Naukova Dumka [in Russian].

Girs, A., Novak, B. & Kashpor, S. (2005). Lisovporjadkuvannja [Forest management]. Kyiv: Aristey [in Ukrainian].

Приклад оформлення посилання на статті з DOI:

Author, A. A., Author, B. B., & Author, C. C. (2005). Title of article. Title of Journal, 10(2), 49–53. https://doi.org/10.1134/s0013873813050102 (це новий формат подачі DOI, з березня 2017 р)

Putchkov, A. V. (2013). Survey of carabid beetles of the tribe Nebriini (Coleoptera, Carabidae) of the fauna of Ukraine. Entomological Review, 93(5), 620–629.  https://doi.org/10.1134/s0013873813050102

Husband, R. W., & Khaustov, A. A. (2004). A new species of Eutarsopolipus (Acari: Podapolipidae) from Calathus fuscipes (Coleoptera: Carabidae) from Ukraine. International Journal of Acarology, 30(4), 329–333.  https://doi.org/10.1080/01647950408684401

Sidorenko, A. I., & Siokhin, V. D. (2016). Gnezdovanie bol'shogo baklana (Phalacrocorax carbo) na tehnogennyh sooruzhenijah v Ukraine [Nesting of Great Cormorants (Phalacrocorax carbo) on man-made structures in Ukraine]. Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, Ecology, 24(2), 308–316 (in Russian).  https://doi.org/10.15421/011640

Посилання на інтернет-публікації (електронні видання):

Last, F. M. (2016). Title of resources. Retrieved from: http://journals.ntsh.org/sites/default/files/sciences_249.pdf.  Наверх

Коротко охарактеризуємо недоліки, що найчастіше трапляються у рукописах.

1. Латинські назви родів і видів наводять курсивом, прізвище автора та рік опису виду – звичайним шрифтом.
2. Не можна наводити посилання на таблицю або рисунок у вигляді окремого речення.
3. Треба уникати у реченнях "зайвих" слів. Це саме стосується більших за обсягом фрагментів тексту.
4. Одиниці виміру системи СІ наводять без крапки (м, г, га, моль), а нестандартизовані одиниці – зі скороченнями (екз./м2 тощо).
5. Треба розрізняти символи "—", "–" та "-". Перший із них у рукописах не використовують.
6. Більшість редакторських правок зумовлені неправильним вживанням службових частин мови "в", "у", "і", "та", "з", "із", "зі" тощо.
7. У статтях замість виразу "на протязі" потрібно використовувати "протягом" чи "упродовж", замість "найбільш потужний" – "найпотужніший", "фауна міста Дніпропетровська" – "фауна міста Дніпропетровськ" і т.д.
8. Треба уникати слова "було": без нього, зазвичай, зміст речення не змінюється.
9. У статті бажано не використовувати скорочення наукових термінів.
10. Назви таблиць і рисунків (та примітки до них) мають бути "вичерпними". Читач не має додатково перечитувати "Матеріал і методи досліджень" або назву статті, щоб зрозуміти зміст таблиці чи рисунка, визначити повторність досліджень "(n = 15)" тощо.
11. Найчастіше редколегія відхиляє статті через відсутність статистичного опрацювання первинних даних (загальні вимоги до фахових публікацій).
12. Не рекомендовано вживати у тексті пасивний формат: "проби відбиралися" – "проби відбирали".
13. Якщо виникають питання щодо оформлення чи подання певних даних у статті – можна брати зразок останнього номеру збірника.
14. Діаграми, наведені у роботі, мають давати змогу їх редагувати (їх потрібно подавати в окремому файлі, наприклад, у середовищі Excel).

Положення про конфіденційність

Імена авторів, телефони та електронні адреси, які вказують автори статей в авторській довідці, будуть використовуватись редакцією видання для виконання технічних завдань.

AttachmentSize
dovidkaproavtora.doc54.5 KB