АРХІТЕКТУРНІ ДЕТАЛІ ТА МАТЕРІАЛИ БУДІВЕЛЬ РЕЗИДЕНЦІЇ ХІІІ СТ. КОРОЛЯ ДАНИЛА РОМАНОВИЧА У ХОЛМІ

1
Люблінська політехніка
2
Національний університет "Львівська політехніка"

У статті аналізуються  будівельні матеріали та архітектурні деталі, отримані під час археологічних розкопок на Високій Гірці в Холмі (сьогодні Хелм у Польщі), в районі комплексу резиденції короля Данила Романовича з 13 століття. Домінують тесані блоки з каменю глауконітиту та вапняку.

Глауконітитовий камінь у великій кількості знайдено в розкопах. Він виступав як будівельний матеріал для стін у формі тесаних блоків. Такі блоки можна поділити на дві групи:  1 – блоки у формі паралелепіпеда обтесані та шліфовані з усіх сторін; 2 - блоки у формі наближеній до паралелепіпеда, які тесано та шліфовано лише з лицевої сторони; а решта сторін мають ламану поверхню та груботесану. Особливістю є те, що ці блоки часто використовувалися повторно у пізніших будівлях.

Глауконітитовий камінь зустрічаємо також у формі архітектурних деталей з різьбленими елементами. У результаті археологічних досліджень виявлено сьогодні біля 50 таких деталей. Частина з них (близько 20 деталей) належить до так званої колекції П.Покришкіна – з розкопів виконаних у 1911-12 роках в південній частині гірки. Решта деталей виявлені розкопками останніх 8 років.

Всі ці архітектурні деталі можемо поділити на кілька груп: 1). Найчисельніша група - це профільовані наріжні блоки з півваликом (їх налічуємо 8, та ще 5 у розкопах Покришкіна); 2). Інша група це профільовані наріжні блоки з четвертною викружкою, півваликом та вертикальними тягами (1 блок та ще 3 таких блоки у колекції Покришкіна); 3). Криволінійні профільовані блоки з четвертною викружкою, яких знайдено три; вони були частиною архівольта арки перспективного порталу.

Аналіз архітектурних форм цих деталей дозволяє висунути висновки про їх приналежність до таких частин будівель замку: песпективного порталу, обрамлення вікон та дверей, карнизи, колони, капітелі та ін.

 Штучний камінь виступає у вигляді цегли та глазурованої плитки, а також значних безформних мас застиглого камяного тіста, що вказують на залишки процесу виготовлення. Матеріали штучні - білі, зелені та різнобарвні. Вони доповнюють застосовані тут галицькі алебастри та зелений глауконіт із Холма. Була проведена експертиза білих матеріалів. Їх діагностували за допомогою мікроскопа SEM та рентгенографії. Крім того, був проведений хімічний аналіз мікрострукутри за допомогою мікроскопа SEM з модулем EDS. Проведена експертиза показала, що матеріали, про які йдеться, виготовлялися за іншими технологіями, ніж керамічні, але подібні до тих, що використовуються для виготовлення силікатних матеріалів у наш час. В якості сировини використовували крейду та біогенний кремнезем, отриманий з хвоща. Процедура скам’яніння проводилася в гідротермальних умовах. В результаті був отриманий матеріал, структурно схожий на мармур. Успішне виготовлення штучни х матеріалів, дозволяли можливість реалізації ідейних структур, побудованих під явним впливом стилю Тосканської школи 13 століття.

Bevz Mykola, Buko Andrzej, Gazda Lucjan, Golub Stanislaw, Lukomskyi Yuriy, (2015). „Materialy i technologii w architekturniy biografii mista (na prykladi mista Cholm u Polshchi)”. Zberezhennia istorychnoji zabudowy tsentra Odesy shliachom vkluchennia do osnovnoho spysku Vsesvitnioji spadshchyny UNESCO. Materialy II mizhnarodnoji naukovo-praktychnoji konferentzii. 24-26  chervnia. Odesa, Astroprint, 136-147.

Buko Andrzej, (2016). Źródła pisane i archeologia: przykład góry katedralnej w Chełmie. Kwartalnik Historyczny. Rocznik CXXIII, 2 PL ISSN 0023-5903.

Dąbrowski Dariusz (2012). „Daniel Romanowich. Król Rusi (ok. 1201 - 1264). Biografia polityczna”. Wydawnictwo Avalon.

Gazda Lucjan (2016). „Wyniki badań surowców i materiałów budowlanych. Od cerkwi katedralnej króla Daniela Romanowicha do bazyliki pw. Narodzenia NMP w Chełmie” (Red:)

Buko Andrzej, Gołub Stanisław - Chełm: Muzeum Ziemi Chełmskiej im. Wiktora Ambroziewicza w Chełmie,  213-234.

Gołub Stanisław, (2013). Dokumentacja z badań archeologicznych w latach 2010 – 2012. Projekt badawczy Ministerstwa Nauki i Szkolnictwa Wyższego „Zespół rezydencjalno – sakralny na Górze Katedralnej w Chełmie”. Chełm.

Jones J.B., Segenit E.R. (1971). „The nature of opal. Nomenklature and constituentphases”. J. Geol. Soc. Australia 18.

Hutzuliak Roman, Shevchenko Natalia (2015). Chimiko-petrografichni doslidzhennia budivelnych materialiv z katedry Bohorodytzi u misti Cholmi (1 etap). Korol Danylo Romanowych: kulturna i derzhavotvorcha spadshchyna yoho doby. L’viv: L’vivska Politechnika. Vyd-vo: Rastr-7. S. 196-206.

Lukomskyi Y., Bevz M.  (2012) “Badania archeologiczne fundamentow dawnej katedry w Krylosie-Haliczu. Problem konserwacji I muzeumfikacji”. XXVIII Konferencja Sprawozdawcza “Badania archeologiczne w Polsce Srodkowo-Wschodniej, zachodniej Bialorusi I Ukrainie w roku 2011”. – Lublin: 29-30 marca 2012 r. Lublin, UMCS. S. 26

Voytovych Leontiy (2014) „Korol Danylo Romanowych: davni i moderni napriamky falsyfikatzii portretu”.  Korol Danylo Romanowych: kulturna i derzhavotvorcha spadshchyna yoho doby. L’viv: L’vivska Politechnika. Vyd-vo: Rastr-7. 2014. S. 11-32.

Zygmunt Świechowski (2004). Romanizm, Warszawa, Arkady.