УКРАЇНСЬКА ІДЕНТИЧНІСТЬ В СПОРУДАХ ФІРМИ ІВАНА ЛЕВИНСЬКОГО

Автори:
1
Department of Design and Architecture Fundamentals, Lviv Polytechnic National University

Стильове різноманіття архітектурного середовища на початку ХХ ст.  сприяло демонстрації національної ідентичності будинку в його формах і деталях. На відміну від попередніх стилів, український архітектурний модерн став результатом аналізу та узагальнення історичної української архітектурної спадщини. Фірма Левинського розвивала своє бачення і свою методику інтерпретації традиційних рис української архітектури в нових спорудах. Значний вплив на вибір творчих засобів інтерпретації першоджерел мали специфічні місцеві чинники і обставини: споруди для української громади, поряд з традиційними регіональними характеристиками, мали  підкреслити етнокультурну єдність Галичини з рештою України, виявити стильову відмінність від “закопанського способу” у будівництві, зазначити  культурно-емоційні пріоритети громади - замовника. В цьому контексті, фірма Левинського поряд з інтерпретацією форм народної дерев’яної архітектури, робила акцент на гуцульських регіональних мотивах в орнаментиці і колористиці, і на використанні кераміки в декорі фасадів. Зважаючи, що основу архітектурної ідентичності міста формують будинки з громадською функцією, детальніше розглядаються будинки кредитного товариства і банку “Дністер”, бурси Педагогічного товариства, Українського музичного товариства ім. Лисенка, в яких проявились індивідуальні підходи до художньо-образного та архітектурного вирішення. Вони в оптимальний спосіб поєднали в собі передові для свого часу функціональні, технологічні та стилістичні вимоги з дуже виразними традиційними візуальними характеристиками. Це стало результатом спільних зусиль архітекторів, будівельників і української громади міста, їх усвідомленого бажання мати якісну архітектуру, що відповідала б світовим стандартам, і, одночасно, - архітектуру українську, здатну в нових умовах розвивати українські культурні традиції. Запроектовані і побудовані для української спільноти Львова споруди є цінним підгрунтям для творчого переосмислення питання української ідентичності в умовах сучасного архітектурного процесу в Україні. 

 

Cherkes,B., Linda,S., 2016. The public space and the revival of multicultural identity in the city of Lviv. Architectural Studies, Vol. 2, No. 2. Lviv: Lviv Politechnic Publishing House. - C. 75-84.
Cherkes,B., Radomska V., 2019. Current state of preservation and problematic of restoring polychrome paintings by Modest Sosenko in the structure of sacred architecture. Architectural Studies, Vol. 5, No. 1, Lviv: Lviv Politechnic Publishing House. - C. 1-8.
https://doi.org/10.23939/as2019.01.001
Dyda O., 2016. Importance of spontaneous attractiveness for personalization of architectural environment of Lviv region small towns (Ukraine). Recreation within a City. Hausing Environment - 17/2016.Cracow: Publication of the Chair of Housing Environment. - P. 52-5
Barytskyi A., 1917. Dim muzychnoho tovarystva im.M.Lysenka, Ukrainskyi ilustrovanyi kalendar tovarystva "Prosvita"na 1917 rik. N.40. Lviv: Prosvita. - C. 222-227.
Biriuliov, J., eds., 2008. Arhitektura Lvova: chas i styli. XIII-XXI st. Lviv: Tsentr Europy.
Zuk, I., 1996. Budynok tovarystva "Dnister". Istoryko-arhitekturnyi atlas Lvova. Ser.II "Vyznachni budivli", zoshyt 1. Lviv: Tsentr Europy.
Noha O., 1993. Ivan Levynskyi khudoznyk,arkhitekt, promyslovets, pedahoh, hromadskyi diyach. Lviv:"Osnova".
Sichynsky, V., 1956. History of Ukrainian Art, I, Architecture. New York: Shevchenko Scientific Society.
Slobodian, V., 2007. Monastyr sv. Mokryny sester vasylianok. "Галицька брама" № 3-4 (147-148), Львів "Новий світ". - С. 32-34.
Tymofiyenko, V., eds., 2003. Istoria ukrainskoyi arkhitektury.Київ: Техніка.
Chepelyk, V., 2000. Ukrayinskyi arhitekturnyi modern. Kyiv: KNUBA.
Cherkes, B., 2008. Natsionalna identychnist v arhitekturi mista. Lviv: Vydavnytstvo Natsionalnoho universytetu "Lvivska politehnika".