Робота присвячена тематиці практичного застосування потенційних можливостей штучного інтелекту в юриспруденції. Зокрема в процесі застосування юридичних норм суб’єктами владних повноважень. Аналізуються випадки, коли виникає потреба в нормо застосуванні, а також стадії нормозастосовчого процесу.
Правила логіки, які регулюють досягнення істини та взаєморозуміння між людьми, тісно пов’язані з нормами права. Наука логіка від початків створення завжди намагалась упорядкувати спілкування задля уникнення хаотичності та безладу у висловлюваннях, що є основою загальнолюдської культури. Норми права регулятивною складовою забезпечують порядок у суспільстві, слугують мірою свободи та справедливості.
The article is devoted to the study of the history of the formation of the theory of
reasoning in the context of the changes in philosophical knowledge in the second half of the
twentieth century. The main directions of the theory that have had the greatest influence on
the formation of the theory of argumentation, in particular, the neorortex of H. Perelman and
S. Tulmin, the pragma-dialectics of Ehmeren and Grootendorst, are analyzed. Characterized
by the main problems posed by the theory of reasoning: the interaction of the speaker and the
The article describes the history of the origin of the theory of legal argument in the philosophy of Ancient Greece, reveals the preconditions and reasons for its appearance and development. The analysis of sophistry and its influence on the practice of legal argumentation in ancient legal proceedings, the contribution of Plato and Aristotle to the formation of general theoretical foundations of reasoning, in particular, in logic and rhetoric, as well as their further development and perfection in Roman law (based on the views of Cicero and Seneca of the Elder).
Розкривається сутність софістичних засад дискурсивної практики за часів
античності, розглядається софістика, як поширена у V–IV ст. до н. е.* у Стародавній
Греції форма і засіб правової аргументації на прикладі судових промов, зокрема
спадщини відомого логографа софіста Лісія, якого є усі підстави називати “хресним
батьком” правової аргументації.
У комунікативній практиці доводиться доволі часто стикатися з ситуацією, коли
не тільки необхідне чітке уявлення про істинний стан справи, а й слід об’єктивно
продемонструвати, чому саме це вважається істинним, тобто проявити інтелектуальну
здатність довести опонентам чи адресатам правильність своєї позиції за допомогою
аргументації, способу міркування й спілкування. Щоб впевнено себе почувати в такій
ситуації, необхідні знання з теорії аргументації – галузі філософських знань
Світ, в якому живемо, працюємо, контактуємо тощо, надто контраверсійний. І
доля багатьох людей пов’язана повною мірою із тим, наскільки вони вміють
організовувати діалог у різних сферах життя, у науці й політиці, між партіями,
об‘єднаннями, представниками різних етносів, між віруючими й атеїстами, між
батьками й дітьми, між владою і громадянами, між багатими і бідними тощо