Показано, що регулювання процесів гідратації на наноструктурному рівні внаслідок адсорбційного модифікування продуктів гідратації полікарбоксилатом та введення нанорозмірних C S H-частинок сприяє однорідному розподілу твердої фази в структурі цементного каменю на мікро- та нанорівнях, збільшенню кількості контактів між гідратами, забезпечує швидке формування структури та синтез міцності портландцементної системи.
Production of Portland cement is one of the most energy intensive among building materials, it is accompanied by significant CO2 emissions: 0,7 to 1 ton per 1 ton of cement, depending on manufacturing technology. Therefore, replacement of Portland cement clinker with active mineral additives of natural or synthetic origin is environmentally and economically viable, while not causing significant adverse changes in the properties of cement binders.
The influence of technological factors on the properties of fibre cement articles is investigated. The research reveals an interconnection between microstructure and strength of the cement matrix with the average density, moisture deformation and warping of fibre cement sheets.
Portland cement-based mortars, of the standard type used for modern constructions, were modified by adding lyophilized cactus gum, extracted from an indigenous Mexican cactus. The results show an increase in compressive strength as high as 65 % with respect to standard mortars
Приведено результати досліджень змін, які відбуваються в цементному тісті в індукційному та постіндукційному періодах твердіння при введенні додатків дрібномеленого скла. Зроблено припущення, що додаток скла сприяє зниженню рН системи внаслідок хімічної взаємодії з лужним середовищем цементного тіста. Отримані результати важливі для вирішення питання можливості використання скляних відходів в цементній технології.
В роботі запропоновано модифікувати властивості цементного розчину з використанням малих кількостей нанодисперсного матеріалу. Досліджено вплив аморфного нано-кремнезему на процеси гідратації і твердіння портландцементу у порівнянні з відомим мінеральним додатком – мікрокремнеземом.
В роботі досліджено вплив лужної складової скляного порошку на загальний луговміст цементно-скляної суміші, який обмежений стандартами. Для цього були використані рН-метрія і класичний метод титрування та різні екстрагенти. Використовуючи експериментальні та розрахункові методи визначення лужної активності скляного порошку, можна проектувати хімічний склад цементних композитів, які б відповідали стандартним вимогам за загальним луговмістом