відновлення

The study reveals the problem of revitalization of immovable cultural heritage in Ukraine, which stems from the absence of state policy to preserve the architectural city-planning heritage supported by the necessary development and financing programs. The role of socialization of cultural heritage in the process of revival of valuable historical complexes that are under threat of destruction is shown, innovative approaches to the revitalization and the first positive results of their implementation are demonstrated.

У статті розкриваються досягнення вітчизняних та зарубіжних науковців у сфері досліджень наукових архітектурно-містобудівних  об`єктів культурної спадщини України. Висвітлюються проблеми, викликані значною різницею між набутками теоретичних і реальною практикою збереження і розвитку культурної спадщини у сфері урбаністики і містобудування. Зокрема гальмування процесів реставрації і пристосування до умов сучасного використання. Встановлено, що за ХХ сторіччя істотно розширилася тематична сфера дослідження міста як феномена культури.

Розглянуто особливості та властивості хіміко-технологічних досліджень кам’яної скульптури Св. Яна Непомуцького з села Чабарівка. З’ясовано, що хіміко-технологічні дослідження впливають на вибір методів реставрації скульптури.

У статті подано інформацію про історію використання дерева для створення творів мистецтва та архітектури. Проаналізовано сфери застосування деревини, як основи для виготовлення творів мистецтва та архітектурного будівництва. Визначено види виготовлених дерев'яних витворів мистецтва та встановлено їх роль в українській культурі. Стверджується, що збереження цінних творів мистецтва є дуже важливим завданням для реставраційної науки. Автор розкриває причину знищення дерев’яних витворів мистецтва.

The article analyzes the Jewish and Muslim military cemeteries found in Galicia, their
history, species, forms, and state of preservation. Preventive measures have been proposed to
preserve historic non-Christian military cemeteries

У статті розкрито історію становлення реставраційної діяльності на
прикладі реставрації замкових руїн в Україні та Європі в період ХІХ-ХХІ ст. Як
приклад розглянуто замки у Вудстоці (Англія), Вільнюсі, Тракаї (Литва),
Гайдельберзі (Німеччина), Варшаві, Іновлодзі (Польща), П'єрфоні (Франція),
Олеську та Острозі (Україна). Проаналізовано позиції щодо реставрації пам'яток
архітектури ряду науковців: Ежена Віолле-ле-Дюка, Алоїза Ріґля, Камілло Бойта
та Яна Захватовича.

Розглянуто реставраційні дипломні роботи виконані студентами спеціальності «реставрація творів мистецтва з каменю». Проаналізовано виклики, з якими зустрілися студенти, та методика і аргументація запропонованих відповідей

Сучасна тенденція збереження пам’яток нерухомої спадщини набрала вкрай негативного характеру, оскільки надалі залишається неврегульованою законодавча пам’ятко-охоронна діяльність держави та релігійних громад, які  стають  «власниками»  визначних  сакральних  споруд.  Для  комплексного  збереження  архітектурного  об’єкта  вкрай важливо синхронізувати багатовекторні дослідження фахівців усіх напрямів.

У статті проаналізовані наукові праці, що присвячені вивченню особливостей реставрації алебастрової скульптурної пластики за трьома тематичними групами: термінологічне значення назви алебастрового каменю; мінералогія, кар'єри та каменеобробні осередки алебастрового каменю; збереження та відновлення скульптурної пластики з алебастрового каменю.

В статті розкрито методику реставрації, а також архітектурні, конструктивні та мистецькі особливості голови лева з виногроном. Викладено аргументи в користь твердження, що завдяки деталям можна репрезентувати просторовий образ Львова у культурному контексті вибраних століть.