Оскільки чистий ПВХ є жорстким, у всіх сферах застосування до нього додають пластифікатор. Міграція пластифікатора призводить до крихкості еластичного ПВХ і забруднення довкілля. Ми використовували три типи зшиваючого агенту, змішаного з комерційним ПВХ, пластифікатором і термічним стабілізатором. Проводили термообробку за температури 100 °C, 121 °C і 136 °C.
Виявлено особливості одержання і модифікування Ba-, Zn-вмісних полімер-силікатних наповнювачів. Встановлено вплив полістирольних модифікаторів (суспензійного і удароміцного полістиролу) та дрібнодисперсних Ba-, Zn-вмісних полімер-силікатних наповнювачів на процес желювання, характер кривих течії, реологічні характеристики: індекс течії і границю текучості, а також на термостабільність, поверхневу твердість і число пружності пластифікованого полівінілхлориду
Досліджено вплив полімерного модифікатора полівінілхлориду на хімічну стійкість поліестерних композитів. З результатів проведених досліджень виявлено, що рівноважне водопоглинання для поліестерних композитів встановлюється впродовж 7-14 діб. Водопоглинання немодифікованого поліестерного матеріалу становить близько 1,5 %.
За результатами віскозиметричних та реологічних досліджень встановлено вплив
природи полістирольного модифікатора (суспензійний та удароміцний полістирол) на
характеристичну в’язкість розчинів полівінілхлориду у діоктилфталаті. Виявлено
вплив полістирольного модифікатора на реологічні параметри, зокрема індекс течії,
границю текучості та кесонову в’язкість полівінілхлоридних пластикатів до і після
стадії желювання матеріалу. Досліджено зміну показника текучості розтопу
полівінілхлоридних пластикатів залежно від вмісту полістирольного модифікатора та
Досліджено фізико-хімічні закономірності модифікування ненасичених поліес-
терних смол полівінілхлоридом у присутності діестерфталатних пластифікаторів.
Встановлено вплив компонентного складу на особливості морфологічних змін та
характер міжмолекулярних взаємодій у модифікованих поліестерних композиціях.
Досліджено вплив полівінілхлориду і дибутилфталату на кінетику зміни в’язкості
модифікованих поліестерних композицій. Виявлено, що характер термомеханічних
кривих значною мірою залежить від компонентного складу модифікованих поліес-
Вивчено одержання і властивості композитів, що складаються з двох суцільних взаємопроникних фаз, одна з яких принаймні, є полімерною. Розглянуто три різних види таких композитів: полімер-полімерні (ПВХ-ПMMA), полімер-мінеральні (ПMMA-гіпс) і полімер-металеві (ПВХ-сплав Вуда). Приготування композитів відбувалось заповненням пористої матриці одного компонента іншим компонентом в рідкому стані, яку потім затверджували внаслідок полімеризації (ПММА) або охолодженням (сплав Вуда).
Проведено фізичне модифікування полівінілхлоридних пластикатів, яке включає попереднє розчинення полістирольного модифікатора в диестерфталатному пластифікаторі з подальшим суміщенням з дисперсним полівінілхлоридом. Встановлено і обґрунтовано вплив природи полістирольного модифікатора і диестерфталатного пластифікатора на змочуваність полівінілхлориду пластифікатором, ступінь його мігрування з об’єму матеріалу, а також на пружно-пластичні, міцністні та теплофізичні властивості модифікованих матеріалів.