На основі порівняльного аналізу простежено трансформацію поняття спадщини у модерному та постмодерному дискурсі. Виявлено зв’язок між ексклюзивною та інклюзивною моделями розуміння історичної вартості архітектурного об’єкту в контексті розуміння естетики містобудівного середовища
Стаття стосується масового житлового будівництва в Європі у повоєнний період. Формування виразної ідентичності розглядають як один із визначних чинників розвитку районів масової житлової забудови, простір яких часто характеризується як гомогенний та анонімний. Аналіз архітектурної ідентичності, співвіднесений із районами масової житлової забудови, з одного боку, дає змогу подивитись на процес трансформації містобудівних утворень з іншої перспективи, а іншого – розширити поняття архітектурної ідентичності.
Статтю присвячено проблемі актуалізації потенціалу культурної пам’яті як соціального інструменту в процесі конструювання ідентичності особистості. Виокремлено та узагальнено проблеми, які існують у сфері колективної, суспільної і культурної пам’яті. Розкрито феномен культурної пам’яті як рушія змін та його зв'язок із теорією прав людини як індикатора демократичних змін. З’ясовано потенціал дослідження ролі культурної пам’яті у період демократичної трансформації українського суспільства як посередника нового суспільного наративу минулого, що інтегрує різні перспективи.
Вивчення глибинної будови Українських Карпат за аномальними гравімагнітними полями ґрунтується на виявленні у морфології полів прояву регіональних розломів, блокової будови фундаменту і пов’язаних з ними структур у піднасуві та в осадовому покриві. Представлено результати якісної інтерпретації локальної зони інтенсивних гравімагнитних аномалії різного знаку, яка має кільцеву форму та розташована на південному заході Коломийської палеодолини.