Проведено квантово-хімічне моделювання хімізму процесу синтезу CdS та CdSe у водних розчинах. Змодельовано синтез CdS шляхом утворення проміжних комплексних форм Cd(II) з тринатрій цитратом та амоній гідроксидом. При синтезі CdSe використано натрій селеносульфат з тринатрій цитратом і без нього.
Проведено квантово-хімічне моделювання процесу синтезу ZnS та ZnSe у водних розчинах. Змодельовано синтез ZnS шляхом утворення проміжних комплексних форм Zn(II) з тринатрій цитратом, натрій гідроксидом та парою амоній гідроксиду з гідразин гідратом. При синтезі ZnSe використано лише натрій гідроксид. Встановлено, що даний процес проходить через декілька проміжних стадій з утворенням перехідних реакційноздатних комплексів. На основі отриманих даних побудовано енергетичні діаграми стадій та проведено порівняння процесів синтезу ZnS і ZnSe з різними комплексоутворювальними реагентами.
Методом хімічного осадження отримано плівки меркурію сульфіду (HgS) та меркурію селеніду (HgSe) з водного розчину солі меркурію(II), комплексоутворювального та халькогенізуючого реагентів. Для отримання комплексних форм з Hg(II) під час синтезу плівок HgS використано тіокарбамід, а під час синтезу плівок HgSe – калій йодид, калій роданід та натрій тіосульфат. Рентгенофазовим аналізом підтверджено утворення цільових сполук, а також формування тернарної сполуки Hg3I2Se2 під час синтезу плівок HgSe з використанням калій йодиду.
За допомогою напівемпіричних методів квантової хімії охарактеризовано реакційну здатність різних α-алкілакролеїнів, знайдено їх оптимальну геометричну будову та розраховані теплоти утворення та дипольні моменти молекул. Теоретично обчислені параметри для α-алкілакролеїнів добре співпадають з експериментальними даними, які наведені в літературі для цих сполук.