чинник розвитку

Розглянуто зміст і структуру науково-методологічної культури сфери публічності як засвоєння, розуміння та практичного впровадження її суб'єктами передового досвіду успішної діяльності з модернізації суспільства. Розкрито раціональну й ціннісну складові зазначеної культури та низку її соціально важливих функцій. Обґрунтовано необхідність використання науково-методологічної культури як дієвого чинника протистояння різним формам псевдокультури та забезпечення соціального розвитку.

Досліджено особливості та сутність інноваційного мислення як чинника розвитку публічного врядування. Обґрунтовано положення про те, що інноваційне мислення є особливим різновидом рефлексії у сфері освіти, процесом опосередкування різних граней управління та формування якісно нових результатів діяльності – теоретичних концептів дійсності та практичних моделей її реальних змін. Розкрито низку напрямів і засобів модернізації публічного врядування шляхом запровадження раціональних нововведень.