Технологія вина відкрита дуже давно, коли людина ще не мала виноградників, а збирала ягоди в лісі і стала заготовляти їх про запас. У почавлених ягодах під дією дикої мікрофлори сік бродив, утворюючи примітивне вино. Вино - не що інше, як виноградний сік, консервований природним шляхом за допомогою винних дріжджів. Завданням виноробів є постійне удосконалення вміння дегустації, залучення до оцінки вин комп'ютерної техніки та інших наук, які допомагали б об'єктивно оцінити якість вина. Вино - це продукт природи, створений руками майстрів і творчою енергією фахівців, тут багато нерозгаданих до цього часу таємниць, що криються в мистецтві створення високоякісних вин. Адже відомо, що на якість вин впливає склад грунту, агротехніка, рельєф місцевості, склад добрив, які вносять у грунт під час вирощування винограду, методи оброблення винограду та кліматичні умови регіону.
Розрізняють методи кількісного аналізу – класичні: гравіметрія та титриметрія; до першого слід віднести визначення: відносної густини, золи, вологи, сульфатів; до другого: визначення: цукрі, кислот (летких, тированих), азоту, альдегідів, естерів, буферності та лужності. Також застосовують інструментальні методи: перше місце посідає хроматографія – за допомогою якої визначають масову концентрація цукрі, етанолу, склад антоціанів і фенолів, вміст амінокислот, консервантів, інших допоміжних речовин таких як: барвники (натуральні чи синтетичні), підсолоджувачі, ароматизатори, харчові добавки. До цих методів належать: фізичні – визначення: в'язкостоі, густини, сухих речовин, температури замерзання; рН. Кожен етап технохімічного контролю: вхідний, технологічний, вихідний, передбачає свій набір критерій тих чи інших показників, які в кінцевому випадку дозволять забезпечити ефективний моніторинг якості готової продукції, саме – виноматеріалу та вина. Технохімічний і мікробіологічний контроль виноробства здійснюють сертифіковані та деякі приватні лабораторії, що обслуговують одночасно значну кількість винзаводів. Вони оснащені всіма видами зв'язку (факс, телетайп, телефон, транспорт) і автоматичними лініями комплексного аналізу вина на самому передовому рівні.
1. Кишковский З. Н., Мержаниан А. А. Технология вина. М.: Легкая и пищевая пром-сть, 1984. 503 с.
2. Валуйко Г. Г. Технология виноградных вин. Симферополь: Таврида, 2001. 618 с.
3. Ковалевский К. А., Ксенжук Н. И., Слезко Г. Ф. Технология и техника виноделия: УП. К.: ИНКОС, 2004. 560 с.
4. Валуйко Г. Г., Косюра В. Т. Справочник по виноделию. Симферополь: Таврида, 2000. 623 с.
5. Глазунов А. И., Царану И. Н. Технология вин и коньяков. М: Агропромиздат, 1988. 342 с.
6. Шольц Е. П., Понамарев В. Ф. Технология пере-работки винограда. М.: Агропромиздат, 1990. 448 с.
7. Кишковский З.Н., Скурихин И.М. Химия вина. М.: Агропромиздат, 1988. 312 с. 8. Гержикова В. Г. К вопросу о диагностике склонности виноматериалов и вин к помутнениям физико-химического характера. / В. Г. Гержикова Магарач. Виноградрсво и виноделие. - Ялта, 2017 № 1. С. 46-40.
9. Аникина Н. С. Методология идентифи-кации подлинности вин // Н. С. Аникина, В. Г. Гержикова, Н. В. Гниломедова, Д. Ю. Погорелов; под ред. д.т.н. Н. С. Аникиной. - Симферополь:Диайпи. 2017. 152 с.
10. Гниломедова Н. В. Обоснование показателей для диагностики наличия запрещенных добавок в винах // Н. В. Гниломедова, Н. С. Аникина, Н. С. Чер-вяк, О. В. Рябинина // Магарач. Виноградрсво и виноделие. Ялта, 2018. № 1. С. 40-43.
11. Аникина Н. С. Современное методическое обеспечение технохимического контроля в виноделии // Н. С. Аникина, В. Г. Гержикова, Д. Ю. Погорелов, Н. В. Гниломедова, О. В. Рябинина // Магарач. Вино-градрство и виноделие. Ялта, 2018. № 4. С. 78-80.
12. Хімія та біохімія вина. Лабюораторний практикум. / за заг ред. Є. П. ШольцаКуликова. Київ: УДУХТ, 2001. 220 с.
13. Валуйко Г. Г. Технология виноградных вин. Симферополь: Таврида, 2001. 618 с.