Сили безпеки і оборони у системі воєнної безпеки держави

Розглянуто проблеми взаємодії між основними складовими сектору безпеки та оборони України (далі – СБО): силами безпеки та силами оборони як у мирний, так і воєнний час. Проаналізовано нормативно-правові документи, що визначають завдання та призначення Збройних сил України (далі – ЗСУ) і Національної гвардії України (далі – НГУ) та окреслено їх функції, що відображені у нових стратегічних документах. Доведено, що використання підрозділів НГУ потребують законодавчого забезпечення, насамперед що стосується питання “ліквідації збройного конфлікту у середині держави”. Констатовано, що в умовах загострення суспільно-політичної ситуації в Україні, спричиненої активним впливом Російської Федерації (далі – РФ) на поширення антидержавних та сепаратистських тенденцій та прямим втручанням в усі суспільні процеси України, є потреба акумуляції зусиль усіх складових сил безпеки та оборони, з огляду на комплексність загроз, що виникають перед країною. Зазначено, що розділяти питання на окремо безпекові або оборонні можна буде лише після ліквідації загрози з боку РФ, бо такі питання, як забезпечення територіальної цілісності держави, збереження громадського миру, свобод і прав громадян дуже взаємопов’язані. Зауважено, що неврахування цього факту може призвести до зростання соціальної напруженості, що у підсумку спричинить руйнацію державного організму.