ПРОЯВИ «МУЗЕАЛЬНОСТІ» В ІСТОРИЧНІЙ РЕТРОСПЕКТИВІ: ВІД АНТИЧНОСТІ ДО ХІХ ст.

Автори:
1
Інститут гуманітарних і соціальних наук, Національний університет «Львівська політехніка»

У статті здійснено спробу проаналізувати, на фоні ключових етапів цивілізаційно-культурної історії Європи, прояви музеальності від античної доби до епохи націоналізму в ХІХ столітті. Увагу акцентовано на причинно-наслідкових зв’язках між потребою у відборі та зберіганні певних видів музеалій та релігійно-світоглядними й суспільно-політичними обставинами конкретної історичної епохи.

1. Балаш, А. Н. (2012). Художественные кабинеты
Филиппа Хайнхофера. Вопросы музеологии. 1(5), С. 35–42.
2. Банах, В. М. (2016). Категорія «музеальності» в
сучасному музеологічному дискурсі. Грані. Науково-
теоретичний альманах, 9(137), С. 171–175. 3. Бондарен-
ко, А. А. (2007). Античный мусейон: рождение музея из
мифа и ритуала. Вестник Санкт-Петербургского
университета, 2. (1), 257–273. 4. Вайдахер, Ф. (2005).
Загальна музеологія: Посібник [Текст]. Львів: «Літопис»,
632 с. 5. Вулих, Н. В., Неверов, О. Я. (1988). Роль искусства
в пропаганде официальной идеологии принципата Августа.
Вестник древней истории, 1(184), 162–173. 6. Голубцова, Е. С.
(отв. ред.). (1992). Эллинизм: Восток и Запад. Москва:
Наука, 384 с. 7. Иванова, Б. (2012). Болгарские музеи и
музейное законодательство: история и современность.
Вопросы музеологии, 2012, 1(5), 148–160. 8. Калинина, Н. Н.
(1992). Великая французская революция и создания
национальных художественных музеев Франции (1789–
12 Василь Банах
1799). Вестник Санкт-Петербургского университета.
Серия 2. История, языкознания, литературоведение, 2 (9),
15–21. 9. Кацариду, И., Билиури, К. (2010). Образы
Византии: наративы византийского прошлого в греческих
национальных музеях. Вопросы музеологии, 2, 55–69.
10. Кугушева, А. Ю. (2011). Проявление пантеизма в
миниатюрах франко-фламандской школы часословов Жана
Беррийского. Ученые записки Таврического национального
университета им. В. И. Вернадского. Серия «Философия.
Культурология. Политология. Социология», 24 (63), 2, 134–
139. 11. Куклинова, И. А. Феномен публичного музея в
трудах современных франкоязычных исследователей.
Режим доступу : https://cyberleninka.ru/article/v/fenomenpublichnogo-
muzeya-v-trudah-sovremennyh-frankoyazychnyhissledovateley;
12. Махо, О. Г. Студиоло итальянских
правителей эпохи Возрождения. Эволюция концепции.
Режим доступу : http://www.burganova-text.com/wpcontent/
uploads/2014/06/2010-4-full.pdf; 13. Мягтина, Н. В.
(отв. ред.). (2010). Музееведение: учеб. пособие для
студентов специальности 031502 – музеология Владим.
гос. ун-т. Владимир: Изд-во Владим. гос. ун-та. 116 с.
14. Немировский, А. И. (1992). Археологические музеи Тос-
каны. Вестник древней истории, 1(200), 237–244. 15. Порш-
нев, В. П. (2011). Сакральное пространство александрий-
ского мусея: этапы формирования. Вопросы музеологии,
1(3), С. 47–56. 16. Рутенбург, В. И. (отв. ред). (1984).
Античное наследие в культуре Возрождение. Москва :
Наука, 284 с. 17. Спанжа, О. С. (2011). Культуро-
логическое измерение музея: морфология музейности.
Вопросы музеологии, 2(4), 3–13. 18. Спанжа, О. С. (2012).
Классификация музеїв и морфология музейности:
структура и динамика. Вопросы музеологии, 1(5), 3–12.
19. Тимофеева, Л. С. (2010). Трансформация образова-
тельной функции музея: историческая ретроспектива
(XVІІ – начало ХХ вв.). Вопросы истории, 1, 82–88.
20. Юренева, Т. Ю. (2002). Коллекции и коллекционеры
античного мира. Вопросы истории, 9, 136–148. 21. Юре-
нева, Т. Ю. (2011). Музеи мира: история, коллекции,
шедевры и раритеты. Москва: Эксмо, 496 с.