1. JCCT
  2. Всі випуски
  3. Випуск 14, Номер 3, 2020
  4. Дослідження гідродинамічних параметрів оксидаційного знесірчення прямогонних нафтових фракцій з високим вмістом сірки

Дослідження гідродинамічних параметрів оксидаційного знесірчення прямогонних нафтових фракцій з високим вмістом сірки

JCCT.
2020;
Випуск 14, Номер 3
: сс. 403 - 411
https://doi.org/10.23939/chcht14.03.403
Автори:
  1. Serhiy Pyshyev
  2. Michael Bratychak
1
Lviv Polytechnic National University
2
Lviv Polytechnic National University

Встановлено необхідні гідродинамічні параметри процесу знесірчення прямогонних гасових (SRKF) і дизельних фракцій (SRDF) внаслідок окиснення сірчистих органічних сполук з наступним вилученням продуктів окиснення. Гідродинамічні параметри, які характеризуються лінійною швидкістю руху оксиданту (повітря) та фіктивним часом контакту між оксидантом і сировиною, дають можливість здійснювати процес без перемішування. Запропонована технологія може використовуватися для очищення нафтових палив малотонажних виробництв, коли економічно невигідно або технологічно неможливо використовувати гідроочищення. Показано, що даний процес можна застосовувати для доочищення гідрогенізатів та часткового знесірчення прямогонних фракцій з метою виробництва компонентів палив з покращеними мастильними властивостями.

сірка
паливо для ПРД
дизельне паливо
оксидаційне знесірчування
гідродинамічні параметри
мастильні властивості
  1. Ismagilov Z., Yashnik S., Kerzhentsev M. et al.: Cat. Rev. Sci. Eng., 2011, 53, 199. https://doi.org/10.1080/01614940.2011.596426
  2. Regulatory Impact Analysis: Heavy-Duty Engine and Vehicle Standards and Highway Diesel Fuel Sulfur Control Requirements. United States Environmental Protection Agency, Air and Radiation, EPA420-R-00-026, December 2000.
  3. United States Environmental Protection Agency, February, 2001. https://www.epa.gov
  4. Directive 2010/75/EU of the European Parliament and of the Council of 24 November 2010 on industrial emissions (integrated pollution prevention and control). http://data.europa.eu/eli/dir/2010/75/oj
  5. Link D., Baltrus J., Rothenberger K. et al.: Energ. Fuel., 2003, 17, 1292. https://doi.org/10.1021/ef0300747
  6. World jet fuel specifications. 2008. http://large.stanford.edu/courses/2017/ph240/chhoa1/docs/exxon-2008.pdf
  7. Boichenko S., Vovk O., Iakovlieva, A.: Chem. Chem. Technol., 2013, 7, 305. https://doi.org/10.23939/chcht07.03.305
  8. Yakovleva A., Boichenko S., Lejda K. et al.: Chem. Technolog. Fuels Oils, 2017, 53, 1. https://doi.org/10.1007/s10553-017-0774-x
  9. Iakovlieva A., Boichenko S., Gay A.: Chem. Chem. Technol., 2014, 8, 107. https://doi.org/10.23939/chcht08.01.107
  10. Banisharif F., Dehghani M., Capel-Sánchez M., Campos-Martin J.: Ind. Eng. Chem. Res., 2017, 56, 3839. https://doi.org/10.1021/acs.iecr.7b00089
  11. Babich I., Moulijn J.: Fuel, 2003, 82, 607. https://doi.org/10.1016/S0016-2361(02)00324-1
  12. Wang B., Dai B., Kang L., Zhu M.: Fuel, 2020, 265, 117029.
  13. Liu W., Li T., Yu G. et al.: Fuel, 2020, 265, 116967. https://doi.org/10.1016/j.fuel.2019.116967
  14. Mirante F., Alves A. et al.: Fuel, 2020, 259, 116213. https://doi.org/10.1016/j.fuel.2019.116213
  15. Julião D., Mirante F. et al.: Fuel, 2019, 241, 616. https://doi.org/10.1016/j.fuel.2018.11.095
  16. Pysh’yev S., Bratychak M., Lazorko O., Shyshchak O.: Pol. J. Environ. Stud., 2005, 14, 123.
  17. Lazorko О., Pysh’yev S., Bratychak M.: Chem.Chem.Technol., 2008, 2, 309.
  18. Pysh’yev S., Lazorko О., Bratychak M.: Chem. Chem. Technol., 2009, 3, 77.
  19. Pysh’yev S., Lazorko О., Bratychak M.: Chem. Chem. Technol., 2009, 3, 163.
  20. Paniv P., Pysh’yev S., Haivanovych V., Lazorko O.: Khimia i Technologia Topliva i Masel, 2006, 3, 7.
  21. Pysh’yev S.: Chem. Chem. Technol., 2012, 6, 229. https://doi.org/10.23939/chcht06.02.229
  22. Antonyshyn V., Humenetsky V.: Visnyk Nats. Univ. Lvivska Polytechnika, 1974, 82, 94.
  23. Gun R.: Neftianye Bitumy. Lhimia, Moskva 1973.
  24. Levych V.: Physico-Khimicheskaya Hydrodynamika. Izd-vo AN SSSR, Moskva 1952.