міжнародна безпека

У статті розглянуто деякі аспекти проблем реформування Організації Об’єднаних Націй, яка є найбільшою міжнародною організацією у світі, створеною після завершення Другої світової війни з метою підтримки миру, розвитку дружніх відносин та міжурядової співпраці держав-учасниць. Дослідження присвячене діяльності Ради Безпеки ООН, яка є одним із ключових органів міжнародної організації, оскільки виконує основну функцію ООН – забезпечення міжнародної безпеки.

       У статті авторка аналізує, як наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. разом зі зміною міжнародної системи відносин  змінюється розуміння концепції нейтралітету європейських держав та її реалізація у зовнішньополітичних стратегіях. Наголошено, що цікавим випадком дійсно нейтральної країни є Швейцарія, зовнішньополітична поведінка якої є викликом негативним очікуванням спостерігачів щодо песимістичних перспектив нейтралітету як варіанту реалізації курсу зовнішньої політики.

Розглянуто діяльність Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй як гаранта міжнародного миру та безпеки, що володіє широкими повноваженнями щодо впливу на держав-порушниць міжнародного права. Співставлено пропозиції щодо реформування РБ ООН, які охоплюють три ключові проблеми: зміна складу, використання права вето та зміна непрозорих методів роботи Ради. Доводиться, що від сьогоднішніх ініціатив щодо реформування РБ ООН залежить подальше ефективне існування Організації Об’єднаних Націй та майбутнє всієї міжнародної системи безпеки.