Розвиток доктрини суддівського угляду в історії кримінального права

Kryzhanovskyi A.
"Development of the doctrine of judicial disposal in the history of criminal law"
http://science.lpnu.ua/law/all-volumes-and-issues/volume-8-number-129-20...

1
Навчально-науковий інститут права та психології Національного університету “Львівська політехніка”

Стаття присвячена аналізу питання розвитку доктрини судівського угляду в історії кримінального права. Доведено, що більшість сучасних теорій суддівського угляду носять характер інтегративних учень, що відображається і в сучасних кримінальних кодексах. Наприклад, КК Франції 1992 р. спирається і на ідеї школи “нового соціального захисту”, і на поняття й інститути, вироблені ще класичною школою (що стосується класифікації злочинних діянь, вини, неосудності). Подібне можна сказати і про КК України, який разом із закріпленням інститутів класичної школи кримінального права (інститут вини, неосудності, необхідність відповідності покарання тяжкості вчиненого злочину) містить й інститути школи «нового соціального захисту» (необхідність врахування особи винного, обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання, звільнення від покарання та подальшого відбування тощо). Що стосується питання суддівського угляду в законодавстві України, то варто зазначити, що цікавість дослідників до цього питання виникла після розпаду СРСР. У радянському правознавстві доктрина суддівського угляду довгий час зазнавала жорсткої критики. Вважалося, що будь-яка правова проблема може мати лише одне законне вирішення. Тому дослідженням суддівського угляду майже не займалися. В наш час цікавість до цього питання виникла через перетворення, що відбулись у соціально-економічній ситуації України, зміну характеру та спрямованості правовідносин, формування нового правового мислення, зростання суспільної активності. Та й за ситуації, коли суди, керуючись вихідними принципами верховенства права, мають на власний розсуд віднаходити підстави для вирішення справ за аналогією або на загальних принципах справедливості, розумності, добросовісності, проблематика суддівського розсуду набуває особливої гостроти і актуальності.

1. Platon. Zakony [Laws]. M. : Mysl’, 1999. 832 p. 2. Aristotel’. Nikomakhova etika [Nicomachean ethics]. M. : Mysl’, 1983. 830 p. 3. Anners E. Istoriya yevropeyskogo prava [History of European law]. M. : Eksmo, 1993. 396 p. 4. Istoriya gosudarstva i prava zarubezhnykh stran [History of state and law of foreign countries] / Pod red. Krasheninnikovoy i O. A. Zhidkova. M. : NORMA-INFRA, 2004. 624 p. 5. Foma Akvinskiy. Summa teologii [Sum theologians]. URL : http://rutracker.org/forum/viewtopic.php?t=3897119. 6. Montesk’ye Sh. Persidskiye pis’ma [Persian letters]. M. : Gospolitizdat, 1956. 399 p. 7. Kant I. Spor fakul’tetov [Dispute of faculties]. M. : Choro, 1994. 495 p. 8. Gegel’ G. V. F. Filosofiya prava [Philosophy of Law]. M. : Mysl’,1990. 443 p. 9. Gegel’ G. V. F. Fenomenologiya dukha [Phenomenology of spirit]. SPb. : Nauka, 1992. 444 p. 10. Ferri E. Ugolovnaya sotsiologiya [Criminal sociology]. SPb. : Izdatel’stvo “Prosveshcheniye”, 1910. 454 p. 11. Reshetnikov F. Ugolovnoye pravo burzhuaznikh stran [Criminal law of bourgeois countries]. M. : UDN, 1966. 99 p. 12. List F. Uchebnik ugolovnogo prava. Obshchaya chast’ [Textbook of criminal law. A common part]. M. : Izdatel’stvo Tip. A. I. Mamontova, 1903. 334 p. 13. Ansel’ M. Novaya sotsial’naya zashchita (Gumanisticheskoye dvizheniye v ugolovnoy politike) [New social protection (Humanistic movement in criminal policy)]. M. : Izdatel’stvo “Progress”, 1970. 312 p.