Досліджено проблему сутності тактичних прийомів у криміналістиці. Тактичний прийом, який є основним елементом криміналістичної тактики, – це науково розроблена і практично апробована поведінка (дія) або ж комплекс дій слідчого, а також інших суб’єктів досудового та судового провадження, з метою створення найкращих умов для виявлення, збирання, дослідження, перевірки й оцінювання доказової інформації в процесі кримінального провадження. Висвітлено позиції вченихкриміналістів стосовно поняття тактичного прийому як складової криміналістичної тактики. Зокрема, на підставі аналізу багатьох наукових позицій наведено дефініцію тактичного прийому, а також основні ознаки, що його характеризують. Висловлена позиція, що хоча тактичні прийоми є складовою частиною слідчої чи процесуальної дії, тією її найпростішою елементарною і найдоцільнішою у конкретній слідчій ситуації дією у межах проведення слідчої чи процесуальної дії, однак їх не можна ототожнювати зі слідчими (розшуковими) діями. Тактичний прийом охоплює, насамперед: дії, які відповідно до вимог кримінального процесуального закону, а також норм етики та моралі безпосередньо спрямовані на виявлення добросовісності чи недобросовісності учасників кримінального провадження (зокрема, підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, свідка); дії, які спрямовані на усунення негативних обставин на шляху вирішення завдань кримінального провадження через негативну позицію певних учасників процесу чи через недобросовісне виконання ними їхніх процесуальних обов’язків; дії, які спрямовані на розкриття можливостей тих суб’єктів кримінального процесу, які потенційно наділені певною доказовою інформацією, однак існують певні суб’єктивні перешкоди для надання цієї інформації під час проведення тієї чи іншої слідчої (розшукової) дії тощо. Вказано на необхідність розширення можливостей використання тактичних прийомів у судових стадіях кримінального провадження відповідними суб’єктами кримінального провадження.
1. Bakhyn V. P., Bylenchuk P. D., Kuzmychev.V. S. (1991). Krymynalystycheskye pryemы y sredstva razreshenyia sledstvennыkh sytuatsii [Forensic techniques and means of resolving investigative situations]. Kyiv. 2. Belkyn R. S. (1994). Ocherky krymynalystycheskoi taktyky [Essays on forensic tactics]. Volhohrad., 3. Belkyn R. S. (1986). Krymynalystyka [Forensics]. Moskva. 4. Sudebnoe sledstvye: sostoianye y perspektyvы razvytyia [Judicial investigation: state and prospects of development] (2003). Moskva: Yurlytynform. 5. Kiriakov V. V., Makovetska N. Ie. (2015). Kryminalistyka [Forensics]: Navch. posib. Lviv. S. 179–180. 6. Kohutych I. I. (2009). Pro systemu kryminalistychnoi taktyky ta korotkyi analiz yii skladovykh [On the system of forensic tactics and a brief analysis of its components]. Derzhava i pravo. Vyp. 45. Yurydychni i politychni nauky. Kyiv. 7. Komyssarov V. Y. (1987). Teoretycheskye problemы sledstvennoi taktyky [Theoretical problems of investigative tactics]. Saratov. 8. Konovalova V. E., Shepytko V. Yu. (1997). Krymynalystycheskaia taktyka [Forensic tactics: theories and trends: textbook. manual]: teoryy y tendentsyy: ucheb. posobye. Kh. 9. Moskvyn E. O. (2006). Taktycheskyi pryёm [Tactical reception]. Moskva: Yurlytynform. 10. Mukhyn H. N.. Ysiutyn-Fedotkov D. V. (2012). Krymynalystyka [Forensics]: sovremennыe problemы, ystoryia y metodolohyia. Moskva. 11. Shepytko V. Yu. (2002). Teoryia krymynalystycheskoi taktyky [Theory of forensic tactics]: monohrafyia. Kh. 12. Shepitko V. Yu. (2007). Kryminalistychna taktyka [Forensic tactics] (systemno-strukturnyi analiz): monohrafiia. Kh. 13. Iakushyn S. Iu. (1983). Taktycheskye pryemы pry rassledovanyy prestuplenyi [Tactics in the investigation of crimes]. Kazan. S.7.