У роботі досліджено напрями використання потенціалу розвитку мультимодальних перевезень вантажів у формуванні логістичної системи Херсонського регіону з урахуванням розвитку конкурентної боротьби у ньому. Засвідчено активне використання інфра- та супраструктури регіону у розширенні мультимодальних перевезень вантажів. Встановлено склад “ядра” ринку перевезень вантажів у Херсонській області (ПАТ “Укрзалізниця”, ДП “Херсонський морський торговельний порт” та ТОВ СП “Нібулон”), які формують конкурентну боротьбу на регіональному ринку. Виявлено асиметрію цінової конкуренції за доступ до причалів портів та рейдового перевантаження, яка видозмінює центри домінування на цільових ринках мультимодальних перевезень. Унаочнено структуру логістичної системи регіону із залученням водного транспорту, розкрито напрями застосування технології мультимодальних та інтермодальних перевезень вантажів на засадах конкуренції. Зроблено висновки щодо необхідності: розроблення транспортної політики, яка б забезпечила фрахтову незалежність вантажопотоків; розширення альтернатив вибору параметрів і напрямів розвитку трансшипментських технологій обслуговування локальних вантажопотоків; збалансування сьогоднішнього випереджального розвитку інфраструктури доставки зернових вантажів стосовно потужностей їх одноразового зберігання у зернових терміналах у портах; забезпечення, поряд із покращенням операційної діяльності, поліпшення якості логістичного сервісу та підвищення рівня конкурентоспроможності транспортних послуг за рахунок розвитку технологій мультимодальних та інтермодальних перевезень вантажів.
1. Економіка логістичних систем (2015): монографія / М. Васелевський, І. Білик, О. Дейнека та ін. за заг. ред. Є. Крикавського та І. Кубіва. Львів: Національний університет “Львівська політехніка”.
2. Геєць В. М. (2016). Особливості взаємозв‟язку економічних і політичних передумов реконструктивного розвитку економіки України. Економіка України. № 12. С. 3–21. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/EkUk_2016_12_2.
3. Головне управління статистики у Херсонській області. Режим доступу: http://ks.ukrstat.gov.ua/ (дата звернення 1 січня 2022).
4. Григорак М. Ю., Карпунь О. В., Соколова О. Є. (2013). Системний підхід в логістиці: навч. посіб. Київ: Логос. 308 с.
5. Дмитрієва О. І. (2020). Мультимодальні перевезення як ключовий аспект розвитку транспортного потенціалу України. Інтернаука. Серія: Економічні науки, № 5 (37). Т. 2. C. 86–93.
6. Долішній М. І. (2006). Регіональна політика на рубежі ХХ–ХХІ століть: нові пріоритети: монографія. Київ: Наукова думка.
7. Кириченко Г. І., Стрелко О. Г. Бердниченко Ю. А., Петриковець О. В. Павлюк Є. І. (2019). Сучасні тенденції розвитку мультимодальної системи перевезення вантажів. Вчені записки ТНУ ім. В. І. Вернадського. Серія: технічні науки, Т. 30 (69) Ч. 2. № 3. C. 148–153. Режим доступу: www.tech.vernadskyjournals.in.ua/ journals/2019/3_2019/part_2/28.pdf (дата звер. 1 березня 03.2021).
8. Котенко А. М., Крашенінін О. С., Шапатіна О. О. (2014). Удосконалення процесу комбінованих перевезень вантажів. Східно-Європейський журнал передових технологій. Харків. № 4/3(70). C. 4–8.
9. Котлубай О. М. (2012). Теорія і методологія розвитку транспортно-технологічних систем перевезення вантажів. Одеса: ІПРЕЕД НАН України.
10. Підлісний П. І., Брайковська А. М. (2011). Передумови організації мультимодальних перевезень вантажів вітчизняними операторами на міжнародному ринку транспортних послуг. Економіст. № 10 (300). C. 25–30.
11. Піюренко І. О., Гаркуша О. М., Кухарчик О. Г. (2018). Сучасні аспекти формування системи мультимодальних перевезень на регіональному рівні. Український журнал прикладної економіки. Т. № 3, 4. C. 131–144.
12. Табалова О. Є., Вахович І. М. (2013). Регіональні асиметрії сталого розвитку України: діагностика та механізми вирівнювання: монографія. Луцьк: Друкарня “Волиньполіграф” ТМ.
13. Хоменко І. О. (2011). Формування та розвиток транспортних кластерів: теорія і практика: монографія. Чернігів: ЧДІП.
14. Шандрівська О. Є. (2021). Оцінювання концентрації регіонального ринку мультимодальних перевезень вантажів. Вісник Національного університету “Львівська політехніка” “Проблеми економіки та управління”, 5, 1. C. 96–111. DOI: https://doi.org/10.23939/semi2021.01.096.
15. Bontekoning, Y. M., Macharis, C. & Trip, J. J. (2004). Is a new applied transportation research field emerging? A review of intermodal rail-truck freight transport literature. Transportation Research Part A: Policy and Practice, 38, 1–34.
16. Flodén, J. (2007). Modelling Intermodal Freight Transport – The Potential of Combined Transport in Sweden. Department of Business Administration. Gøteborg, Gøteborg University
17. Janic, M. (2007). Modelling the full costs of an intermodal and road freight transport network. Transportation Research Part D: Transport and Environment, 12, 33–44
18. Krykavskyy, Y., Prokopenko, O., Shandrivska, O., Vasyltsiv, N., &Nycz-Wojtan, S. (2020). Innovations in Management of the Complementary Develipment of the Territories Adjusted to the River Cargo. Transportation. Marketing and Management of Innovations, 3, 257–275. http://doi.org/10.21272/mmi.2020.3-19) (in English).
19. Krykavskyi Y., Shandrivska O., Shynkarenko N. (2019). Ukraine‟s river transportation potential: between business and sustainable development. Transport means 2019. Sustainability: Research and Solutions: Proceedings of the 23rd International scientific conference, October 02–04, 2019, Palanga, Lithuania, Pt. 2, 634–638 (in English).
20. Rodrigue, J.-P., Comtois, C. & Slack, B. (2009). The geography of transport systems. London, Routledge.
21. SteadieSeifi, M., Dellaert, N. P., Nuijten, W., Van Woensel, T., & Raoufi, R. (2014). Multimodal freight transportation planning: A literature review. European Journal of Operational Research, 233(1), 1–15. DOI: 10.1016/j.ejor.2013.06.055
22. Woodburn, A., Browne, M., Piotrowska, M. & Allen, J. (2007). Litterature Review WM7: Scope for modal shift through fiscal, regulatory and organisational change.University of Westminster and University of Leeds.